Два дні поспіль мав нагоду поспілкуватися з неймовірними людьми.Один з них — Валентин Синій, ректор Таврійського християнського інституту. У перший рік повномасштабного вторгнення він допомагав херсонцям евакуюватися у безпечні місця.Про ті перші дев’ять місяців війни, про евакуацію Таврійського християнського інституту з Херсона на захід України, про життя далеко від дому пан Валентин написав книгу «Людина, у якої вкрали дім». На її сторінках — не лише особисті спогади, а й глибоке осмислення викликів, перед якими постали українці, особливо внутрішньо переміщені особи. Книга має благодійну цінність — 100% від її продажів спрямовуються на відновлення зруйнованої бібліотеки Таврійського християнського інституту. Учора під час зустрічі з паном Валентином та його братами у вірі дізнався й про інші деталі його подорожей. Зокрема, про перебування в селі Вітрянка на Сокирянщині. Там діяв шелтер, створений благодійним фондом «Ми поруч», координацією якого займався Вячеслав Нагірняк а керував роботою Олексій Яковець. Люди, які евакуювалися, знаходили тут прихисток, їжу, тепло і неймовірну гостинність місцевих жителів.Тоді херсонців вразила чуйність селян: коли посеред ночі зламався їхній автомобіль, на допомогу прийшли волонтери шелтеру — автомайстри, які, не вагаючись, взялися за ремонт. Цій події та людям села Вітрянка автор присвятив окремий розділ книжки. У книзі, яка буде тиражована багатотисячним накладом, в тому числі і в США, буде розповідь про чуйних людей Сокирянщини. Це приємно і гордо. Тими майстрами виявилися Микола Бабюк та Дмитро Ловчий — волонтери шелтеру, які в найтемнішу годину подбали про людей, охоплених розгубленістю та страхом невідомості. Сьогодні мав честь особисто подякувати цим чоловікам за їхню чуйність і допомогу нашим людям у важкий для країни час. Передав їм примірник книги від автора.