Сергій — старший лейтенант, офіцер відділення ППП 5-ї ОВМБр. У цивільному житті він був юристом, працював на залізниці, мав роботу, родину й маленьку доньку. У квітні 2023 року прийшов до військкомату сам. Не тому, що змусили — тому, що не міг інакше. Хотів захистити свою сім’ю й зробити щось корисне в той момент, коли країні важко.Сьогодні Сергія знає майже вся бригада. Через нього проходять документи, рішення, питання з різних підрозділів. Його робота — не на передовій, але без неї неможливо уявити щоденне функціонування бригади. Постійна напруга, відповідальність, спілкування з десятками людей щодня — це теж виснажує.На його робочому місці — фотографія доньки. Їй зараз уже майже 5 років. Вони бачаться рідко — переважно через екран телефону або під час коротких відпусток. Але саме це фото щодня нагадує, заради чого він тут. Воно тримає, коли важко. Дає сили працювати далі.Любов до родини — це тиха, але дуже потужна мотивація. І саме на таких людях, як Сергій, тримається наша бригада і наша країна.