Під його бронежилетом — верба з Ватикану, а за плечима — 11 років запеклої війни.22-річний хлопець із Тернопільщини з позивним ЛИБА розпочав свій бойовий шлях у складі Добровольчого Українського Корпусу ще з часів АТО.«У 2015 році вже мав план – батьки не знали – я поїхав до навчального центру, долучився до національно-визвольного руху, пройшов учебку і потрапив у 5-й окремий батальйон Добровольчого Українського Корпусу. Воювали на той момент в селищі Піски, брали участь в обороні Донецького аеропорту, - пригадує Либа, командир відділення важких бомберів мотопіхотного батальйону ім. Тараса «Хаммера» Бобанича 67 ОМБр. - У 22-му ми всі згуртувалися і тоді вже почалася оборона Київщини, а далі напрямок за напрямком. Теж було багато ротацій: Бахмут, Часів Яр, Лиман, курщина, Сумщина...»За 11 років військовослужбовець встиг побувати піхотинцем, снайпером, сапером, артилеристом та інструктором із тактичної медицини.Воїн також опанував роботу з важкими бомберами, і нині виконує бойові завдання на Дніпропетровщині. Про страх смерті, віру на війні та вербу, освячену у Ватикані, яку носить під бронежилетом, — дивіться в ексклюзивному інтерв’ю Оксани Коновець, телеканал Дніпро TV.