​​СЕМЕНІВСЬКИЙ МЛИН: ОБУХІВСЬКА ЕКСПЕРТИЗАМене премного зацікавила інформація щодо консультацій міськради з фахівцями. Саме на їх висновки опирається голова комісії, заявляючи, що єдиний вцілілий на усю Київщину дерев’яний водяний млин не має ознак об’єкта культурної спадщиниВчергове згадувати висновки місцевої комісії не буду, ну бо це вже навіть не смішноОднак, на одній з депутатських комісій заступниця міського голови заявила, що відділ культури Обухівської міськради консультувався з Департаментом культури та туризму КОДА та Київським обласним центром охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини. А також з місцевими краєзнавцями.КОНСУЛЬТАЦІЇСьогодні я отримала відповідь на свій запит хто ж усі ці чудові люди і що вони кажуть. В документі йдеться, що листування з порушеного питання між вищеозначеними інстанціями не відбувалось. Консультувались в усній формі. Тож, що саме запитували, яку відповідь отримали і чи взагалі ці самі консультації відбувались – залишається таємницею.КРАЄЗНАВЦІІмен опитаних краєзнавців також не вдалось дізнатись. У відділі культури зазначили, що консультації з ними також відбувалися в усній формі і основні їх висновки викладені в Історичній довідці, яка є одним з додатків до рішення сесії про розгляд електронної петиції Антоніна Забарна.ДОВІДКАА видана вона Обухівським краєзнавчим музеєм імені Ю. Домотенка. Якщо коротко, там йдеться, що водяний млин у селі Семенівка ймовірно існував ще з часів Гетьманщини або ХІХ століття, про що згадується в історичних джерелах 1854 та 1900 років. У виданні «Д.П. Де ля Фліз» (1854) та довіднику «Повіти України» (1900) зазначається наявність млина на річці Красна, але детального опису чи згадок про власників немає. У книзі Л. Похилевича (1864) інформації про млин немає, що може свідчити про його періодичний занепад і відновлення.Млин, імовірно дерев’яний, неодноразово ремонтували.Місцеві жителі, зокрема Анатолій Плахотній (ексголова колгоспу) та його дружина Тамара Семенівна (1940-х р.н.), підтвердили, що млин працював до Другої світової війни, зазнав кількох реконструкцій, остання – у 1990-х. Легенд чи історій, пов’язаних із млином, не збереглося.Наразі споруда в аварійному стані, а історичні креслення чи фото відсутні, що ускладнює підтвердження її первісного вигляду.ВИСНОВКИВочевидь ніхто не хотів морочитись. Музей видав наявну у них інформацію, що лежала на поверхні. Місцеві жителі стверджують, що опитані старожили не такі вже й старожили. Ну і залишається таємницею відповідь Департаменту і Центру, звичайно, якщо у них хтось, щось запитував.Тільки чомусь на гербі Семенівки зображений саме млин. Поки так, рухаємось далі.Авторка Iryna.Yukhymchuk.