🕯️13.01.2024 — Бахмацький Костянтин Миколайович, позивний «Директор».Командир протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки. З першого дня повномасштабного вторгнення Костянтин разом зі своїми двома братами добровольцем став на захист України.З квітня по червень 2023 року обороняв Бахмут, де організовував оборону позицій, які з побратимами утримував попри щільний обстріл ворожої артилерії та танків. Далі була Кліщіївка, де відзначився, як вправний та відповідальний воїн, який особистим прикладом мотивував підлеглий особовий склад. В цивільному житті був директором Професійно-технічного ліцею в Українці. Тому ні відповідальність, ні ініціативність не були для нього новими словами. Костя вмів і любив працювати з людьми, під час відновлення постійно надавав практичну психологічну допомогу особовому складу РВП у подоланні бойового стресу. За мужність і відвагу, виявлену при захисті Батьківщини, був нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест».Підтримував дружні стосунки з побратимами, завжди був готовий прийти на допомогу. Саме таким ми його і памʼятаємо.13 січня 24 року у складі мобільної вогневої групи візуально виявив та відкрив вогонь по ворожому БПЛА типу Орлан та змусив його покинути зону розвідки. Але сам потрапив під зворотній ворожий артилерійський обстріл, який і забрав у нас Директора.Памʼятаймо! 🕯️24.01.2024 — Галстян Артур Едуардович, позивний «Тренер» Артур взяв зброю до рук із перших днів повномасштабного вторгнення. Був цілеспрямованою людиною, надійним побратимом і справжнім патріотом. Гордістю 1 стрілецької роти, гордістю батальйону. Кращим з нас. До війни Артур встиг закінчити Національний університет фізичного виховання і спорту України. Активно займався спортом: грав у футбол, став чемпіоном Києва з боксу серед студентів, тренував дітей. На війні ж був надійним другом для побратимів, відзначався зразковим та самовідданим виконанням бойових завдань. Нагороджений відзнакою Президента «За оборону України» та почесною відзнакою 114-ї бригади.Зі слів командира: «Мабуть, немає людини, яка б до нього ставилась неприязно… Якщо зможете, уявіть собі ідеальну людину, ідеального громадянина, з максимальною кількістю позитивних якостей — це він, наш Артур.Якщо він брався за якусь справу — завжди доводив її до кінця. Сильний тілом та духом, відповідальний, комунікабельний, вихований, інтелігентний, надійний, веселий та жартівливий, тонкий психолог, турботливий син, справжній патріот і мужній воїн, який постійно самовдосконалювався.Сьомого січня, після закінчення лікування у шпиталі, у нього було 30 днів на реабілітацію, і він мав виконати припис лікарів. Але в цьому весь Артур — не зміг він залишити своїх побратимів і повернувся раніше. Повернувся, щоб прийняти свій останній бій…»Тренер — назавжди в строю, йому назавжди 29!Памʼятаймо! ⚔️Схиляємо голови перед подвигом і гідністю Воїнів 135 окремого батальйону Територіальної оборони. Памʼятаймо своїх.Вічна шана вам, захисники України!🫡🇺🇦