Те, що я зараз спостерігаю, чесно кажучи, давно хотіла сказати вголос. Раніше мовчала. Але зараз це настільки очевидно, що вже важко робити вигляд, що цього не існує. Відбувається дуже просте і дуже небезпечне розділення волонтерів. За принципом: лояльні до влади і нелояльні до влади. Лояльних - підсвічують, нагороджують, запрошують на події, демонструють як правильних і зручних. Питань до них майже немає. Ніхто не риється у звітності, не запускає хвилі «розслідувань», не ставить під сумнів їхню репутацію. А от з нелояльними відбувається зовсім інше. Їх починають дискредитувати, обнуляти і знецінювати їхній вклад. Раптом з’являються «питання», «сумніви», «перевірки», хвилі негативу. Чому так відбувається? Відповідь дуже проста. В Офісі давно порахували довіру суспільства до різних категорій. На першому місці військові. На другому волонтери. А тепер подивіться на це очима політичної технології перед виборами. Що потрібно зробити? Тих волонтерів, які лояльні, -залучити у свої ряди. І це вже відбувається. Насправді вже зараз досить добре видно, хто з волонтерів може опинитися у списках влади на наступних виборах. А що робити з іншими, тими, хто має репутацію, довіру і незалежну позицію? Їх потрібно дискредитувати і знецінити. Бо ці люди мають електоральну підтримку. Саме тому всю цю історію навколо «Госпітальєрів» та Яна Зінкевич я сприймаю не як боротьбу за прозорість. Для мене це виглядає як початок формування передвиборчої конфігурації: одних підсвічують, інших намагаються послабити. Звісно, звітність має бути. Але ми живемо не в ідеальному світі і не в стерильній лабораторії. Волонтерство - це постійний хаос, термінові закупівлі, поїздки, логістика, фронт. І так, іноді щось можна не встигнути оприлюднити або просто відкласти, бо є більш термінові речі. Але якщо вже є журналістські розслідування і вимоги звітності, вони мають бути однаковими для всіх. Бо коли одних нагороджують, а інших починають «розслідувати», це вже не про прозорість. Це про політику. І ще одна річ. За 12 років війни у кожного з нас є люди, які нас підтримують, і є ті, з ким були конфлікти. Це нормально. Так виглядає життя. Не буває людей, у яких за 12 років однаково рівні стосунки з усіма. Тому весь цей цирк, який зараз розгортається, я особисто сприймаю дуже просто, як підготовку до виборів. І ніяк інакше.