Статистика telegram channel - @NationalRepository

КЛЮЧ ДО ЦИФРОВОЇ ДОСТУПНОСТІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Села Джарвіса та Джорджа Роудса «Чи є співпраця ключем до цифрової доступності?». У ній автори наголошують, що цифрова доступність є етично важливою та юридично обов’язковою вимогою. Реалізація її на практиці вимагає прикладання багатьох зусиль. Університети можуть співпрацювати у цій сфері, об’єднувати свій досвід щоб зробити вищу освіту е-доступною. У якості приклада наводять проєкт «Make Things Accessible», який був ініційований Вестмінстерським університетом і наразі є результатом співпраці цілої мережі університетів. Було сформовано спільноту практиків, створено веб-сайт і започатковано архів корисних ресурсів щоби зробити успішні рішення доступними для усіх. Веб-сайт Make Things Accessible містить 85 посібників і цей список постійно зростає. Вказівки у цих посібниках спрямовані на те, щоб допомогти легше виконувати завдання розвитку цифрового середовища, як у контексті програмного забезпечення, вирішення організаційних питань, так і здійснення закупівель (відбір постачальників, формулювання контракту тощо). цей ресурс має понад 40 тис. переглядів сторінок на місяць, що підтверджує вплив міжінституційних спільнот практиків на розвиток і утвердження цифрових стандартів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RRRQP, https://www.makethingsaccessible.com/

РОЛЬ ЕМОЦІЙ В ОСВІТІНа сайті Times Higher Education опублікована стаття «Емоції та навчання: яку роль відіграють емоції в тому, як і чому студенти навчаються?». Автори наголошують: якщо педагоги розуміють чинники, які взаємодіють з емоційними станами, щоб впливати на навчання, вони можуть працювати з цим, щоб покращити досвід навчання своїх студентів. Пропонується використовувати ряд стратегій управління емоціями, оскільки вони можуть як підсилювати зацікавленість у навчанні, так і заважати освітньому процесу. Отже, поради. По-перше, емоції відіграють певну роль у тому, як і чому учні навчаються, тому як педагоги, так і студенти повинні визнати невід’ємну роль емоцій у навчанні. По-друге, потрібно постійно відслідковувати індивідуальні та групові емоційні стани. По-третє, слід формувати навчальну практику таким чином, щоб вона включала численні та різноманітні дії, які залучають емоційні стани слухачів та надають можливості для діалогу, саморефлексії, метапізнання (зокрема - через оцінювання, що поєднує з раніше набутими нові знання та навички), приємній атмосфері навчання, створюють відчуття контролю учнів над ситуацією, розвивають почуття зацікавленості та причетності до курсу. По-четверте, слід використовувати емоції для інформування про навчальний досвід, для мотивації та підвищення успішності студента. Визнання ролі емоцій у навчанні може призвести до покращення освітнього процесу та підвищення залученості здобувачів освіти.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/vf38E

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ 2025 РОКУУ січні-березні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись. База академічних текстів поповнилась на 5,4 тис. академічних текстів – 2,9 тис. звітів НДДКР і 2,5 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 299,7 тис. повних електронних версій академічних текстів (у т.ч. 137,8 тис. наукових звітів та 161,9 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Відповідно до плану заходів «Партнерство «Відкритий Уряд»» до пошукового сервісу НРАТ у 2024 році було додано можливість працювати з реєстраційними картками НДР, - їх наразі у БД біля 203 тис. Національний репозитарій у рамках інформаційної інтеграції з інституціональними учасниками продовжує співпрацювати з Державним податковим університетом; Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара; Донецьким національним університетом імені Василя Стуса; Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці II; Київським національним університетом імені Тараса Шевченка; НТУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»; Міжнародним європейським університетом; Національною академією педагогічних наук України; Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця; Національним університетом біоресурсів і природокористування України; Сумським державним університетом; Українським гуманітарним інститутом; Українським католицьким університетом, а також журналами «Політичні дослідження» (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф. Кураса НАН України) та «Полтавський правовий часопис» (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Їх контент у Нацрепозитарії становить 30,6 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 150 тис. разів на місяць. Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 273 таких інформаційних матеріали. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna...»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачам репозитарію. НРАТ отримав DOI та відповідну сторінку на сайті fairsharing.org.

ЦІЛІСНИЙ ПІДХІД ДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джеймі Раш «Що відрізняє університетську програму підвищення кваліфікації?». У ній наголошується, що запровадження цілісного підходу до курсів підвищення кваліфікації, який включає легкий доступ до інформації, персоналізовану підтримку, допомогу в розвитку робочої сили та взаємодію, допоможе установам досягати мети й підвищувати власну конкурентоспроможність на «перегрітому» ринку. Наразі переповнений ландшафт університетських програм підвищення кваліфікації вимагає не лише пропонувати якісні курси, щоб виділитися серед інших гравців: надійний освітній контент залишається важливим, але він дуже часто схожий у різних закладах освіти. Раш вважає, що необхідна диверсифікація програм, ключ до якої - у досвіді тих, хто навчає, а не лише у змісті курсу. Програми підвищення кваліфікації розширюють горизонти освіти, виходячи за межі традиційних шляхів навчання. Будучи розробленими для практикуючих професіоналів, які знаходяться на шляху зміни кар’єри, нової роботи, або здійснюють навчання упродовж життя (підприємці, власники бізнесу, корпоративні і державні службовці), ці програми стають мостом між академічним середовищем і ринком робочої сили. Вони мають справу з особами, які не мають часу або фінансових ресурсів, щоб пройти повну програму отримання ступеня, але потребують нових навичок, пов’язаних з кар’єрним розвитком. Для них потрібне проактивне охоплення та персоналізоване залучення, - вирішальні чинники забезпечення позитивного досвіду учасників. Високу ефективність демонструє індивідуальне галузеве партнерство, коли університети напряму співпрацюють з місцевими підприємствами та організаціями для розроблення програм, що гарантує актуальність вмісту курсу і надає учасникам доступ до досвіду професіоналів галузі. Для учасників курсів підвищення кваліфікації також важливе значення має простота доступу до інформації; наявність зручних та інформативних веб-сайтів з інтуїтивно зрозумілою навігацією; підтримка постійної взаємодії упродовж всього навчального процесу. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/OSwmZ

ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ 1 квітня 2025 року відбудеться захід «Транснаціональна освіта: виклики та можливості для академічної доброчесності й забезпечення якості». Він покликаний стати площадкою для системного обговорення транснаціональної освіти. Така освіта пропонує численні переваги, зокрема - надання студентам доступу до міжнародних академічних програм та співпраці у ЗВО. Однак це також створює проблеми, пов’язані з академічною доброчесністю, забезпеченням якості освіти, що робить нагальним запровадження єдиного проактивного підходу до зменшення відповідних ризиків й просування інклюзивної якісної освіти. Глобальна конвенція ЮНЕСКО про визнання вищої освіти, поряд з регіональними конвенціями містить ключові положення, що стосуються вищої освіти, включаючи транснаціональну освіту (тобто способи надання освіти, які передбачають рух людей, знань, програм, постачальників та навчальних програм через кордони держав-учасниць, включаючи міжнародні спільні програми гарантованої якості, … освіту без кордонів). Транскордонна освіта змінює глобальні можливості навчання, та, одночасно, несе в собі виклики у підтриманні академічної доброчесності і якості. Під час заходу розглядатимуться засоби підтримки академічних стандартів, протидії шахрайству, реалізації стратегічного підходу та запровадженню узгоджених рамок ефективного управління. Організатор - Платформа Ради Європи з етики, прозорості та доброчесності в освіті.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/1mAAO, https://ukrintei.ua/y/bkXVM

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ Технологічна компанія OpenBabylon разом із Українським католицьким університетом провели дослідження «Національні великі мовні моделі», присвячене використанню інструментів штучного інтелекту у зарубіжних країнах у 2022-2024 роках. З’ясовано, що у вказаний період використання ШІ у світі зросло у півтора рази, чому сприяло створення локальних великих мовних моделей у різних країнах та розроблення на їх основі якісних ШІ-продуктів для державного сектору, медицини, оборони, освіти, сільського господарства. Велика мовна модель є різновидом технології штучного інтелекту, яка може не лише аналізувати тексти, а й генерувати нові. Мовні моделі використовуються, зокрема, для створення чатботів з ШІ (ChatGPT, Gemini, DeepSeek). Але щоби модель генерувала текст, її попередньо навчають на великій кількості інформації. Особливістю національних моделей є те, що вони (на відміну від англомовних чатботів типу ChatGPT), навчені на даних, представлених національними мовами окремих країн. Автори дослідження проаналізували 18 макрорегіонів у світі, що охоплюють 85% світового населення, і виявили ключові переваги створення моделей локальними мовами. Вони спрощують роботу з нормативними документами (Албанія, Сербія); покращують комунікацію між органами влади та громадянами (Нідерланди); оптимізують процеси публічних закупівель і перекладу юридичних матеріалів (Албанія); підвищують ефективність ведення сільського господарства через індивідуальне консультування фермерів (Нігерія); покращують процеси у медицині, структуруючи медичні записи, прогнозуючи ризики захворювань і допомагаючи лікарям формувати медичні рекомендації (Швеція, Кенія); допомагають в обороні шляхом пошуку інформації у відкритих джерелах (OSINT) та генерування відповідей на запити військових, адаптовані до специфічних стилів військової комунікації (США, Китай); здатні адресно інформувати громадян про державну допомогу (Північна Македонія). Великі національні мовні моделі корисні для лікарів, школярів, фермерів, держслужбовців, окремих фахівців і груп населення. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/POtsf, https://ukrintei.ua/y/3r8hm, https://ukrintei.ua/y/ICMfh

ОЦІНЮВАННЯ СТАВАТИМЕ ВСЕ БІЛЬШ «СТАНДАРТИЗОВАНИМ»На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Оцінки зазнають «стандартизації» на тлі вражаючого академічного навантаження». У ній наголошується, що студенти стикаються з усе більшою кількістю «формальних» і автоматизованих тестів, оскільки науково-педагогічні працівники не в змозі впоратися зі збільшенням чисельності студентів у класах. У Великій Британії педагоги б’ють на сполох: робоче навантаження, пов’язане з оцінюванням наразі стає масштабним і «некерованим» процесом, а звільнення викладачів (уряд оголосив про одну з найбільших програм скорочень викладачів) та заходи фінансової економії не сприятимуть покращанню ситуації у видимій перспективі. Усе це несе негативні наслідки для студентів, в особливій зоні ризику - особи з психічними проблемами. Неминуче страждатиме система оцінювання знань та власне «якість освіти», бо університети будуть збільшувати кількість студентів у розрахунку на одного викладача й провокуватимуть до спрощених «практик оцінювання». За словами Медейрос Мірра, існує «спокуса перейти» до питань усього з декількома варіантами відповідей, з якими легко упораються інструменти штучного інтелекту. Раніше, на переконання директора Центру досліджень вищої освіти, існувала «дуже гарна британська модель індивідуального зворотнього зв'язку і викладання в малих групах», але вона, ймовірно, тепер зникатиме. Таке бачення ситуації підтримує професор Манчестерського університету Стівен Джонс, який відверто сумнівається, що «керівники закладів вищої освіти Британії повністю розуміють, до якої міри на освітній процес вплинуть академічні скорочення».Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jGzpk

ДОЛУЧАЙТЕСЬ ДО BLUESKY! На сайті Times Higher Education опублікована стаття Неда Поттера «Академічний путівник по Bluesky». У ній автор привертає увагу до того, що досі доволі велика кількість професіоналів не переходять до соціальної мережі Bluesky. Йдеться про новий децентралізований сайт мікроблогів, який пропонує користувачам безпечний і позитивний простір, у якому вже зараз зареєстровані 27 мільйонів осіб, серед яких і представники академічної спільноти. Оскільки Нед вважає, що ситуація має змінюватись, то відповідно надає поради щодо кроків, які потрібно зробити, щоб долучитись до цієї соціальної мережі та отримати від цього користь. Починати треба з налаштування профілю, пошуку своєї аудиторії (як у Bluesky, та за її межами). Надалі потрібно послідовно підбирати цікаві канали, створювати власні публікації відповідно до інтересів та аудиторії. Поступово це допоможе забезпечити органічну взаємодію з іншими користувачами, створити свій затишний куточок для спільноти однодумців, почати експериментувати й розвивати зв’язки. Він говорить «Залучайтеся. Експериментуйте. Вчіться», почніть нарешті наукову комунікацію у Bluesky.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/8EkhK, https://www.ned-potter.com/

ВІД ТИПУ МИСЛЕННЯ СТУДЕНТА - ДО МИСЛЕННЯ ДОСЛІДНИКАНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Номан Махтаб «Як перейти від мислення студента до мислення дослідника». У ній автор надає поради щодо побудови наукової кар’єри, де йдеться про зміну діяльності, створення професійної мережі, складання та виконання реалістичного плану продуктивної дослідницької діяльності. Перехід від навчання до самостійного проведення дослідження є доволі складним. Тут можуть виявитись корисними декілька пропонованих стратегій. Зокрема, починати слід з розроблення всеохоплюючого плану власної кар'єри - важливо сформувати чітко і практично цілі, завдання, відповідні кроки, розділивши їх на короткострокові, середньострокові та довгострокові. Також треба подбати про розвиток стійкості, оскільки дослідницька кар’єра сповнена невдач, над якими треба міркувати, щоб визначити напрямки покращення дій і подолання прогалин у навичках. Треба пам’ятати про необхідність постійного навчання, щоб оновлювати свої навички та бути в курсі нових теорії, методологій і практичних розробок. Викладання допомогає розвинути упевненість, яка буде гарною основою під час виступів на конференціях і спілкуванні з професіоналами. Розвиток професійної мережі також важливий, оскільки означає формування корисних зв’язків в обраній сфері. Це в сукупності дозволить аспірантам розвивати дослідницьке мислення, прагнення до нових знань, навичок і стійкості, що корисно не лише для індивідуального зростання, а й для здійснення позитивного внеску в науку.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/azaYt, https://ukrintei.ua/y/ijJX6

КОНКУРС УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ ПРОЄКТІВМіністерство освіти і науки України, Міністерство освіти, науки та спорту Литовської Республіки та Науково-дослідна рада Литви оголосили конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів на 2026–2027 роки. Тема цьогорічного конкурсу - «Українсько-литовське наукове співробітництво для зміцнення безпеки, стійкості та сприяння інтеграції». В якості пріоритетних організатори заявили наступні напрями досліджень: безпечна інфраструктура (критично важливі заходи кібербезпеки для критичної інфраструктури, зокрема - державних установ та фінансових систем); технології захисту від хімічних, біологічних, радіологічних, ядерних та природних загроз; технології безпеки кордонів (передові системи спостереження та виявлення порушень); стійке суспільство і держава (підтримка функціонування та спроможності органів державної влади для відбудови та відновлення країни); солідарність і взаємна довіра у суспільстві; культура як чинник стійкості суспільства і держави; зміцнення демократичних цінностей та стійкості суспільства до дезінформації; відновлення забрудненого довкілля (ґрунту, біоценозів, лісу, водних ресурсів, повітря); дослідження методів відновлення економіки, сільського господарства та довкілля після військових конфліктів і техногенних аварій; безпека людини (ініціативи з безпеки громад - у містах і селах, запобігання злочинності, швидке реагування на надзвичайні ситуації); системи підтримки психічного здоров’я; інновації в засобах індивідуального захисту цивільного населення; здоров’я, доступ до служб екстреної медичної допомоги, інновації в телемедицині; дослідження та розроблення нових освітніх програм у сферах оборони, техногенних криз, оцінювання ризиків, відновлення довкілля та громадського здоров’я. Участь у конкурсному відборі можуть взяти науково-дослідні групи закладів вищої освіти та наукових установ України і Литви. Переможці отримають грантове фінансування на покриття витрат на поїздки, проживання, проведення досліджень, оплату праці науковців. Заявку на участь можна подати до 12 травня 2025 року.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/OFsKQ, https://ukrintei.ua/y/XSNxV