УНІВЕРСИТЕТАМ ПОТРІБНО УСВІДОМИТИ, ЩО СВІТ ЗМІНИВСЯ НАЗАВЖДИ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Натана Десеті «Американським університетам потрібно усвідомити той факт, що світ змінився назавжди». У ній наголошується: незалежно від того, як суди та виборці відреагують на дії Д.Трампа, фінансові можливості уряду будуть скорочуватись. Багато американських науковців вважають, що фінансування врешті-решт повернеться до «нормального» стану, яким воно було раніше. Вони очікують, що у короткостроковій перспективі суди блокуватимуть більш жорсткі дії адміністрації, а в довгостроковій перспективі повноваження нинішнього президента закінчиться і все буде добре. Однак ці очікування хибні, заклади вищої освіти повинні це усвідомити й розпочати діяти відповідно. Наразі становище американських університетів є скрутним унаслідок ослаблення фінансування з боку донорів, зниження довіри інвесторів, реалізації урядових рішень. Університети, вважає Натан, повинні негайно розпочати структурні зміни, щоб забезпечити своє виживання. Спочатку їм слід зосередитись на адаптації місії, удосконаленні адміністративних процесів та підвищенні технологічної ефективності. Вони повинні забезпечити підтримку своїх основних ціннісних пропозицій кожним доларом, уважно розглядаючи співвідношення витрат і вигоди. Дослідження 4,5 тис. програм ЗВО, опубліковане у 2022 році, показало, що 28 % ступенів бакалавра мають негативну дохідність від інвестицій упродовж життя. Хмарні системи планування ресурсів та інформаційні системи для студентів допоможуть відмовитись від надлишкових процесів (наприклад, університети можуть об'єднати відділи людських ресурсів, фінансів та обліку студентів на єдиній платформі, позбавляючись від зайвих витрат внаслідок відмови від ручного управління та дорогих застарілих методів). Управління закупівлями та постачальниками може бути удосконалене за допомогою інтеграції інструментів штучного інтелекту (наприклад, Pipefy, Coupa). Цифрове самообслуговування для студентів може зменшити необхідність підтримки бек-офісу. Університети як мінімум повинні усвідомити той факт, що світ змінився назавжди. Підготувавшись до цього зараз, вони зможуть забезпечити своє виживання у світі з дефіцитом ресурсів.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/piNnJ
ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Переосмислення університетської бібліотеки на 2025 рік і надалі». У ній автор наголошує, що навіть в умовах постійного науково-технічного прогресу, появи всесвітньої мережі, цифровізації та штучного інтелекту, мета бібліотек у підтримці успіху своїх користувачів залишається незмінною. Це: підтримка студентів та викладачів у викладанні, навчанні та дослідженнях шляхом інформаційного забезпечення та комунікації. Разом із тим, академічні бібліотеки повинні трансформувати свої послуги, щоб задовольнити потреби, які постійно змінюються. В сучасному світі університетська бібліотека як фізичний простір для книг та мовчазного навчання має змінюватись, стаючи динамічним, технологічно орієнтованим центром, що підтримує дослідження, навчання та інновації. У бібліотеках не перший рік відбувається цифрова трансформація, поширюються відкриті наукові дослідження. Тайлер пропонує власне бачення того, як університетські бібліотеки можуть трансформувати свої послуги та усю діяльність задля максимально повного задоволення потреб студентів і викладачів. Вони мають змінити роль - з утримувача фізичних колекцій та архівів - до цифрових кураторів; створити відкриті стипендіальні центри; інвестувати в експертизу у галузі науки про дані; створювати спільні простори для підтримки успішності студентів; розробляти нові стратегії. Бібліотека має перетворитися на адаптивний, дослідницький та студентоорієнтований простір, готовий до швидкозмінної цифрової ери. Керівництво університетів повинно інвестувати у фахівців з інформації, даних, мультимедіа, технологій, а також вкладати кошти у розбудову інфраструктури та розроблення нових політик, які дозволять новим бібліотекам процвітати. Майбутнє університетської бібліотеки — це не лише інформація, а й зв’язок, співпраця та інновації.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/alXOO
ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНЕ ДЛЯ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВИКЛАДАЧІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Встановлення меж необхідне для благополуччя викладачів». У ній наголошується, що практика турботи про себе та уміння говорити «ні» є надзвичайно цінною та може допомогти викладачам університетів впоратися зі зростаючими вимогами щодо викладання, знайти сталий баланс між роботою та особистим життям. Межа, що розділяє життя та роботу, стає дедалі більш розмитою. Мобільні засоби зв'язку – ноутбуки, смартфони, планшети - змінили методи роботи та надали багатьом людям більш гнучкий робочий графік і мобільність на робочому місці. Разом із тим, вони розмили межі між роботою та відпочинком. Наразі переважна більшість педагогів та науковців працюють більше встановлених норм, причому з більш високою інтенсивністю, ніж раніше. Вони беруть роботу додому та постійно перевіряють службову електронну пошту, не обмежуючись лише робочим графіком, що є наразі одним з провідних чинників виснаження. Дехто вважає, що така гнучкість дозволяє їм поєднувати роботу та особисте життя, щоб найкраще задовольнити свої потреби. Але більшість говорить, що відчуває стрес, виснаження та перевантаження. Сучасні вимоги щодо педагогічного навантаження роблять викладачів вразливими до виснаження, яке є емоційною реакцією на тривалий тиск. Його симптоми: деперсоналізація (відчужене та песимістичне ставлення до оточення); емоційне виснаження (брак розумових ресурсів внаслідок емоційного перевантаження); зниження особистих досягнень; низька продуктивність; зниження відданості викладанню; висока плинність кадрів; фізичні захворювання. Встановлення меж – це один зі способів підтримувати здоровий баланс між роботою та життям поза роботою. Необхідно в першу чергу самостійно проаналізувати ситуацію та визначити, де найбільше потрібні зміни; встановити збалансовані відносини з людьми; захистити себе від нереалістичних очікувань. Сприймайте межі як необхідні для життя чітко визначені правила або обмеження, встановлені для безпеки та благополуччя. Їх необхідно не лише визначити для себе, а й повідомити про це інших. Необхідно прикласти зусилля для створення комфортної атмосфери.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EipdD
СИЛА ЗБАЛАНСОВАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ На сайті компанії EBSCO розміщена публікація «Сила збалансованого дослідження: вивчення всіх сторін проблеми». У ній наголошується, що збалансоване дослідження є важливим для критичного мислення та прийняття обґрунтованих рішень. Бібліотеки, які пропонують базу даних досліджень «за» та «проти», можуть надати студентам можливість досліджувати протилежні точки зору та покращити їхню інформаційну грамотність, підвищити навички ведення дискусії. В епоху, коли заголовки новин, соціальні мережі та клікбейт конкурують за увагу читача, а думки часто плутають з фактами, збалансовані дослідження важливіші, ніж будь-коли. Бібліотекарі відіграють життєво важливу роль у розвитку допитливості студентів та спрямуванні читачів саме до достовірної інформації. Бібліотекарі мають заохочувати студентів розглядати різні точки зору на суперечливі питання, і тим самим допомагати їм розвивати навички критичного мислення, сприяти всебічно збалансованим дослідницьким звичкам та змістовним дебатам. Усе це являє собою важливі компоненти інформаційної грамотності. У публікації розглядаються переваги збалансованого дослідження незалежно від його масштабу та глибини (студентське есе чи політична дискусія), важливість ознайомлення з різними точками зору, яка дозволяє більш глибоко зрозуміти проблему, інструменти підтримки збалансованої дослідницької та інформаційної грамотності, виховання та підтримка культури дослідження, побудованого на допитливості та неупередженості (ставити вдумливі запитання, оскаржувати припущення та шукати різноманітні джерела). У світі, де дезінформація може швидко поширюватися, а луно-камери обмежують доступ до різноманітних точок зору, цей підхід зміцнює звички навчання упродовж життя та підтримує прийняття обґрунтованих рішень. Спрямовуючи дослідників до вивчення всіх аспектів проблеми, бібліотекарі надають їм знання, навички та впевненість, необхідні для досліджень у сучасному складному інформаційному ландшафті. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme
13 КРОКІВ НАВЧАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бейтінг Хе «Навчання від щирого серця за 13 кроків». У ній наголошується, що залучення студентів до навчання через емпатію вимагає від викладачів, щоб вони щиро ділилися власними історіями, відверто говорили про вразливості і при цьому всебічно безпечний простір для навчання. Автор надає власні поради щодо створення відповідної атмосфери у навчальній аудиторії. Викладач, який проявляє емпатію, на думку Бейтінг, стає на місце своїх студентів, орієнтуючись у їхніх емоціях, страхах та прагненнях. Окрім традиційної ролі інструктора, він також стає провідником, культивуючи атмосферу довіри та відкритості, що розвиває як інтелект, так і характер. Співчутливий викладач – це вмілий оповідач, який використовує наративи, щоб поєднати знайоме з невідомим, відоме з тим, що потребує відкриття. У цьому просторі лекції та семінари не можуть бути звичайним монологом, а мають ставати динамічними розмовами, що адаптуються до ритму студентів. Труднощі навчання з емпатією Бейтінг бачить у тому, що у світі, який швидко змінюється, де технологічний прогрес та інформаційне перевантаження надвисокі, - вони можуть затьмарити людський дотик. 13 способів привнесення емпатії до занять, які пропонує Бейтінг, дозволять більше ефективно залучати здобувачів освіти, використовуючи емпатію. Йдеться про пізнання своїх учнів; практику активного слухання; використання власних особистих історій; виявлення співчуття у діалогах; створення безпечного простору, де кожен може проявити себе; формування інклюзивного середовища, де студенти почуватимуться комфортно, не боячись осуду власної точки зору; надання студентам можливості вибору завдань або проектів; організацію активного обговорення у малих групах; призначення завдань на рефлексію; використання рольових ігор або симуляцій; ув’язка навчальних матеріалів із реальними життєвими проблемами; заохочення підтримки з боку класу. Використання цих підходів допоможе створити у класі середовище, яке сприяє емпатії та емоційному зв’язку, що призводить до більшої зацікавленості та мотивації студентів. Навчання від щирого серця через емпатію – це надзвичайно важливий трансформаційний досвід, який формує не лише інтелект, а й дозволяє достукатись до кожного учня.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/fOqVD
КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ КУРСУ ТА ЙОГО ВИКЛАДАННІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття М. Чжан «Як упровадити критичне мислення: від розроблення курсу до оцінювання». У ній автор наголошує, що критичне мислення – це надзвичайно важлива людська навичка, її треба формувати й підтримувати під час навчання. Отже, викладачам можуть стати у нагоді практичні поради, як на всіх етапах навчання розвивати та покращувати здатність студентів аналізувати й оцінювати інформацію. Критичне мислення виходить за межі виключно академічних цінностей. В епоху глобальних викликів та інформаційного перевантаження здатність аналізувати дані, ставити під сумнів припущення, генерувати інноваційні рішення та долати складнощі є надзвичайно важливою. Освітяни повинні моделювати критичне мислення, створюючи унікальний навчальний досвід, який спонукає студентів ставити під сумнів, аналізувати та розмірковувати над інформацією. Тому потрібно цілеспрямовано виховувати культуру критичного мислення, заохочувати навчання на основі дослідницьких здібностей, упроваджувати «проблемне навчання», сприяти рефлексивній практиці. Також автор радить більш активно обговорювати матеріал зі здобувачами освіти, наголошувати на етичному вимірі в дискусії, аналізі та прийнятті рішень. Студенти мають навчитись ставити запитання, які стимулюють більш глибоке мислення, аудиторія повинна бути готова до цього, клас має стати безпечним простором, де учні почуваються комфортно, вивляючи власну допитливість. Наразі недостатньо бути просто поінформованим: критичне мислення стосується сутнісних речей. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Qdym1
ПІДГОТУЙТЕСЬ ДО ПУБЛІКАЦІЇ У ПРЕСТИЖНОМУ ЖУРНАЛІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Дайте своїй академічній роботі найкращі шанси на прийняття». У ній наголошується, що рецензування є надзвичайно важливим етапом на шляху до публікації у престижному журналі, але далеко не кожна стаття його проходить. Як допомогти авторам зорієнтуватися у процедурі подання робіт та заздалегідь привернути увагу до ретельної підготовки і якісного оформлення? Основні причини відхилення рукописів статей (а рівень відмов становить від 20 до 50 %) містяться у відповідях редактора та зазвичай публікуються у самих рецензованих виданнях. Це у першу чергу невідповідність цілям і тематичній спрямованості журналу, тому потрібно дуже зважено підходити до обрання журналу для своєї статті. Другою причиною відхилення може бути відсутність актуальності та оригінальності, отже автор має попрацювати над гарно структурованою анотацією, обов’язково підкреслити новизну та практичну значущість свого дослідження, а також описати оригінальність та значення своєї роботи у супровідному листі до редакції. Третя причина відхилення - відсутність ретельності в оформленні цитат, посилань, тому авторам рекомендується використовувати інструмент перевірки схожості тексту, щоб допомогти їм виявити будь-які запозичення, а також скористатись послугами професійного редагування текстів (для тих, хто не є носієм англійської мови). Також Чонг Фан говорить про найбільш поширені критичні зауваження редакторів. Він упевнений, що це допоможе дослідникам уникнути поширених помилок і підготувати сильну, цілісну статтю з чітким внеском та новизною. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/JCKbD
АВТЕНТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки». Уній йдеться про важливість набуття навичок, необхідних для успіху після завершення навчання, а також про те, як викладачам слід їх оцінювати, та як їх призначення і цінність бачать безпосередньо здобувачі вищої освіти і як вони збираються їх використовувати у майбутньому житті. Основний акцент зроблено на автентичному оцінюванні – цілісному підході, який оцінює здатність студента застосовувати свої знання у змістовних, реальних контекстах. Але як зробити так, щоб це працювало в різних університетських програмах? Як викладачі можуть інтегрувати цифрові технології та генеративний штучний інтелект в автентичне оцінювання, замість того, щоб боротися з ним? І, що найважливіше, як мінімізувати суб'єктивність оцінювання і зробити його справедливим? Ця добірка пропонує погляди різних авторів на зазначені вище та інші питання, пропонуючи практичні поради щодо того, як зробити автентичне оцінювання ефективним для студентів та викладачів. Ресурс містить двадцять вісім статей, в яких розглядаються основи автентичного оцінювання; особливості автентичного оцінювання для конкретних курсів; маркування автентичної оцінки та налагодження партнерств з промисловістю; вплив ГШІ на дизайн оцінювання.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AshKt
КОНКУРС ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ДОСЛІДНИКІВ З УКРАЇНИ «ДЛЯ УКРАЇНИ»Фундація польської науки оголосила про старт відкритого конкурсу програми підтримки українських дослідників «Для України». Програма має на меті забезпечення належних умов для продовження дослідникам з України наукової роботи у співпраці з польськими та іншими зарубіжними вченими щодо спільних досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук. Програмою передбачено надання трьох річних грантів у розмірі 268,8 тис. злотих на реалізацію польсько-українського наукового проєкту з питань розвитку громадянського суспільства, демократії, євроінтеграції, безпеки. Участь у програмі можуть взяти вітчизняні науковці, які на момент подання заявки мають ступінь доктора філософії/кандидата наук, працевлаштовані в українській науково-дослідній установі, проживають та реалізують свій проєкт в Україні. Умовами конкурсу передбачено можливість отримати фінансування оплати праці аспіранта, який буде залучений до виконання проєкту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 червня 2025 року.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RRHgQ, www.wnioski.fnp.org.pl, https://ukrintei.ua/y/S0f6a
ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ЛЮДСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації». У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом'якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов'язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність. Тоді ж, коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню. ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості. Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Ma27M
TGLIST.COM.UA
