Статистика telegram channel - @NationalRepository

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ПРИ РОЗРОБЛЕННІ КУРСУ ТА ЙОГО ВИКЛАДАННІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття М. Чжан «Як упровадити критичне мислення: від розроблення курсу до оцінювання». У ній автор наголошує, що критичне мислення – це надзвичайно важлива людська навичка, її треба формувати й підтримувати під час навчання. Отже, викладачам можуть стати у нагоді практичні поради, як на всіх етапах навчання розвивати та покращувати здатність студентів аналізувати й оцінювати інформацію. Критичне мислення виходить за межі виключно академічних цінностей. В епоху глобальних викликів та інформаційного перевантаження здатність аналізувати дані, ставити під сумнів припущення, генерувати інноваційні рішення та долати складнощі є надзвичайно важливою. Освітяни повинні моделювати критичне мислення, створюючи унікальний навчальний досвід, який спонукає студентів ставити під сумнів, аналізувати та розмірковувати над інформацією. Тому потрібно цілеспрямовано виховувати культуру критичного мислення, заохочувати навчання на основі дослідницьких здібностей, упроваджувати «проблемне навчання», сприяти рефлексивній практиці. Також автор радить більш активно обговорювати матеріал зі здобувачами освіти, наголошувати на етичному вимірі в дискусії, аналізі та прийнятті рішень. Студенти мають навчитись ставити запитання, які стимулюють більш глибоке мислення, аудиторія повинна бути готова до цього, клас має стати безпечним простором, де учні почуваються комфортно, вивляючи власну допитливість. Наразі недостатньо бути просто поінформованим: критичне мислення стосується сутнісних речей. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Qdym1

ПІДГОТУЙТЕСЬ ДО ПУБЛІКАЦІЇ У ПРЕСТИЖНОМУ ЖУРНАЛІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чонг Фан «Дайте своїй академічній роботі найкращі шанси на прийняття». У ній наголошується, що рецензування є надзвичайно важливим етапом на шляху до публікації у престижному журналі, але далеко не кожна стаття його проходить. Як допомогти авторам зорієнтуватися у процедурі подання робіт та заздалегідь привернути увагу до ретельної підготовки і якісного оформлення? Основні причини відхилення рукописів статей (а рівень відмов становить від 20 до 50 %) містяться у відповідях редактора та зазвичай публікуються у самих рецензованих виданнях. Це у першу чергу невідповідність цілям і тематичній спрямованості журналу, тому потрібно дуже зважено підходити до обрання журналу для своєї статті. Другою причиною відхилення може бути відсутність актуальності та оригінальності, отже автор має попрацювати над гарно структурованою анотацією, обов’язково підкреслити новизну та практичну значущість свого дослідження, а також описати оригінальність та значення своєї роботи у супровідному листі до редакції. Третя причина відхилення - відсутність ретельності в оформленні цитат, посилань, тому авторам рекомендується використовувати інструмент перевірки схожості тексту, щоб допомогти їм виявити будь-які запозичення, а також скористатись послугами професійного редагування текстів (для тих, хто не є носієм англійської мови). Також Чонг Фан говорить про найбільш поширені критичні зауваження редакторів. Він упевнений, що це допоможе дослідникам уникнути поширених помилок і підготувати сильну, цілісну статтю з чітким внеском та новизною. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/JCKbD

АВТЕНТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована добірка практичних порад щодо оцінювання навичок студентів та застосування отриманих знань «Еволюція автентичної оцінки». Уній йдеться про важливість набуття навичок, необхідних для успіху після завершення навчання, а також про те, як викладачам слід їх оцінювати, та як їх призначення і цінність бачать безпосередньо здобувачі вищої освіти і як вони збираються їх використовувати у майбутньому житті. Основний акцент зроблено на автентичному оцінюванні – цілісному підході, який оцінює здатність студента застосовувати свої знання у змістовних, реальних контекстах. Але як зробити так, щоб це працювало в різних університетських програмах? Як викладачі можуть інтегрувати цифрові технології та генеративний штучний інтелект в автентичне оцінювання, замість того, щоб боротися з ним? І, що найважливіше, як мінімізувати суб'єктивність оцінювання і зробити його справедливим? Ця добірка пропонує погляди різних авторів на зазначені вище та інші питання, пропонуючи практичні поради щодо того, як зробити автентичне оцінювання ефективним для студентів та викладачів. Ресурс містить двадцять вісім статей, в яких розглядаються основи автентичного оцінювання; особливості автентичного оцінювання для конкретних курсів; маркування автентичної оцінки та налагодження партнерств з промисловістю; вплив ГШІ на дизайн оцінювання.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AshKt

КОНКУРС ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ ДОСЛІДНИКІВ З УКРАЇНИ «ДЛЯ УКРАЇНИ»Фундація польської науки оголосила про старт відкритого конкурсу програми підтримки українських дослідників «Для України». Програма має на меті забезпечення належних умов для продовження дослідникам з України наукової роботи у співпраці з польськими та іншими зарубіжними вченими щодо спільних досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук. Програмою передбачено надання трьох річних грантів у розмірі 268,8 тис. злотих на реалізацію польсько-українського наукового проєкту з питань розвитку громадянського суспільства, демократії, євроінтеграції, безпеки. Участь у програмі можуть взяти вітчизняні науковці, які на момент подання заявки мають ступінь доктора філософії/кандидата наук, працевлаштовані в українській науково-дослідній установі, проживають та реалізують свій проєкт в Україні. Умовами конкурсу передбачено можливість отримати фінансування оплати праці аспіранта, який буде залучений до виконання проєкту. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 2 червня 2025 року.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/RRHgQ, www.wnioski.fnp.org.pl, https://ukrintei.ua/y/S0f6a

ВИКОРИСТАННЯ ШІ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ЛЮДСЬКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стефані Маршалл «Університети повинні сприяти розвитку штучного інтелекту, а не автоматизації». У ній зазначається, що коли технології використовуються для розширення можливостей людей, вони зберігають силу впливати на соціальні та політичні результати. З часу запуску ChatGPT у листопаді 2022 року більшість науковців намагаються забезпечити цілісність навчання та оцінювання. Однак керівники університетів зосереджуються на передбаченні та пом'якшенні екзистенційних ризиків, що виникають у їхніх закладах через поширення інструментів штучного інтелекту. Такі загрози пов’язані зі зміною очікувань студентів, реструктуризацією робочої сили та зміною урядових пріоритетів. Раніше уряд Великої Британії підтвердив свої амбіції зробити країну надпотужною у сфері штучного інтелекту та з цією метою інтегрувати штучний інтелект в освіту. Ерік Бріньйольфсон, директор Лабораторії цифрової економіки Стенфордського інституту штучного інтелекту, орієнтованого на людину, стверджує, що насправді економічне зростання пов'язане з тим, чи технології доповнюють людську працю, чи автоматизують її. Автор аналізує приклади, коли технології використовуються лише для автоматизації та заміни людей, а люди відповідно втрачають як дохід, так і політичну стабільність. Тоді ж, коли технології використовуються для розширення можливостей людей, останні не лише отримують контроль над безпосередніми результатами, але й зберігають владу формувати бажані соціальні та політичні результати. Університети повинні забезпечувати, щоб студенти ставали кращими юристами, дослідниками, письменниками, інженерами, стратегами та підприємцями, використовуючи штучний інтелект. Академічний персонал повинен відповідно змінити й покращити викладання за допомогою нових інструментів освітніх технологій, сприяти глибшому навчанню. ШІ – це і стимул, і додатковий функціонал і одночасно – велика відповідальність не замінити людський внесок та інтелект, а розширити індивідуальні та колективні можливості. Стійкість закладів вищої освіти зрештою залежатиме від узгодження поточних амбіцій з можливостями ШІ: спільне економічне процвітання, покращення державних послуг та розширення особистих можливостей.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Ma27M

Безоплатна публікація у журналах відкритого доступу для українських авторівНагадуємо, що провідні міжнародні наукові видавці продовжують підтримувати українських авторів під час війни.👉У межах спеціальних програм більшість провідних академічних видавців тимчасово збільшили розмір знижки на оплату зборів за публікацію у відкритому доступі (Article Processing Charges, APC) до 100%. Завдяки цій ініціативі українські дослідники отримують додаткову підтримку для продовження наукової діяльності в умовах війни.📚Повним звільненням від оплати APC українські автори можуть скористатися, зокрема, у журналах таких видавництв: Springer Nature, Elsevier, Wiley, Taylor & Francis, Cambridge University Press, Oxford University Press, American Chemical Society (ACS), Institute of Physics Publishing (IOP), Royal Society of Chemistry (RSC).📌Щоб скористатися цією можливістю під час подання статті до відкритого журналу окреслених видавців необхідно правильно зазначити свою афіліацію з українською установою та обрати Україну як країну авторства у профілі. У більшості випадків знижка застосовується автоматично на етапі погодження оплати. Якщо цього не відбулося, рекомендується звернутися до служби підтримки видавця з проханням підтвердити право на знижку.🔐Важливо: повна відмова від сплати APC зазвичай поширюється лише на статті, що публікуються у журналах із золотим відкритим доступом (Gold Open Access). Уважно ознайомлюйтесь з умовами обраного журналу перед подачею рукопису.❗️Будь ласка, уникайте подання до сумнівних або недоброчесних журналів. Якщо у вас виникли сумніви щодо репутації видання або умов публікації, радимо звернутися за консультацією до Бібліотеки КПІ. ✔️Скористайтеся цією можливістю, щоб зробити результати вашої роботи доступними широкій міжнародній аудиторії. Підтримка відкритого доступу сприяє підвищенню видимості української науки у світі, що має особливе значення у сьогоднішніх реаліях.

ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Аравінда Регхунатана «Як використовувати відео з YouTube у системі перевернутого навчання». У ній наголошується, що зі зменшенням тривалості концентрації уваги студентів важливо знайти цікаві способи допомогти їм у підготовці до занять. Дуже мало студентів піднімають руки, коли викладач запитує, хто з них попередньо ознайомився з матеріалами сьогоднішнього заняття. Така відсутність завчасної підготовки ускладнює управління перевернутим класом і перешкоджає спільній роботі з передавання знань. «Перевернуте» навчання передбачає ознайомлення студентів з основними матеріалами перед заняттям та використання аудиторного часу для більш глибокого вивчення концепції разом із викладачем для підвищення успішності та залученості студентів. А. Регхунатанвтор розглядає тематичні дослідження як педагогічні інструменти, відкриті для різних інтерпретацій і точок зору, що стимулюють захопливі дискусії в класі. Однак, якщо студенти ретельно не розглядають та не досліджують матеріали перед заняттям, вони не можуть продуктивно долучитись до обговорення теми. Тому варто звернути увагу на те, які недоліки мають традиційні матеріали для підготовки до заняття. Основна мета цього педагогічного інструменту полягає в тому, щоб вивести студентів із зони комфорту та залучити їх до обговорення різних аспектів теми. Але тривалість нашої уваги скорочується. Можна використовувати YouTube у «перевернутому» класі щоб вирішити цю проблему завдяки розміщенню коротких відео як альтернативи текстовим матеріалам. Це сприяє більш зосередженому та глибокому навчанню, покращує навички критичного мислення. Дослідження, засноване на матеріалах MOOC показало, що відео з максимальною тривалістю три хвилини викликають найвищу зацікавленість студентів. Їм легше засвоювати інформацію, а викладачі при цьому користуються перевагами постійно зростаючого контенту. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/eVeCd, https://ukrintei.ua/y/yFE1l

ГШІ ВИМАГАЄ НОВОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Джонс «Коли генеративний штучний інтелект змінює планку оцінювання». У ній наголошується, що ГШІ отримав наразі такий розвиток, що фактично змушує викладачів університетів постійно підвищувати власну планку креативності та вносити суттєві зміни у систему оцінювання, як власне, у весь освітній процес. Спираючись на свій досвід, Кріс говорить, що більшість його студентів використовують ГШІ, але насправді вони можуть впоратися із завданням краще, ніж ШІ. Він описує результати вивчення використання системи оцінювання із залученням ChatGPT (оскільки саме цей інструмент є найпопулярнішим серед студентів) та HeyGen. Політику щодо застосування штучного інтелекту у рамках свого курсу він розробив таким чином, щоб студенти могли використовувати ШІ виключно як інструмент для роботи, а не для створення самої роботи. Його система оцінювання передбачає ведення журналу використання штучного інтелекту та проведення аналізу щодо вибору його інструментів, визначення його користі та недоліків, забезпечення прозорості освітнього процесу із застосуванням нових технологій. Він наголошує, що такий підхід є чесним і слідкує, щоб його застосування було зрозумілим для студентів, приносило їм користь та надавало більше балів. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/KRL3o

ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ20 травня 2025 року відбудеться тематичний вебінар «Окремі питання інтеграції е-ресурсів ЗВО і НУ з Національним репозитарієм академічних текстів». Захід стане комунікаційною площадкою науковців та освітян для обговорення актуальних проблем політики відкритої науки і відкритого доступу в Україні. Учасники вебінару «з перших рук» дізнаються про переваги роботи з Національним репозитарієм академічних текстів, легкість доступу до наукової інформації про вітчизняні наукові дослідження завдяки офіційному вебпорталу НРАТ, а також про те, як відбувається наповнення баз даних НРАТ від різних джерел, про міжнародну співпрацю, корисні сервіси і перспективи подальшого розвитку Нацрепозитарію. Захід приурочений до Тижня Відкритого Уряду. Міжнародна Ініціатива «Партнерство «Відкритий Уряд» спрямована на розвиток демократії, підвищення рівня відкритості державного управління та налагодження співпраці між громадськістю та органами влади. Україна є учасницею цієї міжнародної Ініціативи і наразі реалізує 6-й план дій. Організатор – Державна наукова установа «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації».Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/category/informacziya-pro-diyalnist/, https://nrat.ukrintei.ua/pro-nrat/lokalni-repozytariyi/, https://ukrintei.ua/y/J8FY7

ТУТ ВПОРАЄТЬСЯ ЛИШЕ ЛЮДИНА (ЧИ ВАРТО ВІДМОВИТИСЯ ВІД ШІ У ВИКЛАДАННІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯХ) На сайті Times Higher Education опублікована стаття Цінь Чжу «Лише людина впорається: коли варто відмовитися від ШІ у викладанні та дослідженнях». У ній наголошується, що інструменти штучного інтелекту оптимізували ряд процесів та прискорили упровадження інновацій у різних галузях, включно зі сферою вищої освіти. Але іноді потрібно залишати пріоритетним саме людське судження. Незважаючи на свою потужність, штучний інтелект має свої межі. Дійсно, він може прискорити аналіз даних, оптимізувати процеси та персоналізувати навчання. Але є також і критичні моменти у роботі з ним, які пов’язані з творчістю, етикою та емпатією, – де людське судження та участь залишаються незамінними. Цінь Чжу наголошує, що навчання - це одна зі сфер, де людський фактор залишається центральним, тому вкрай важливо визнати межі для ШІ саме у цій сфері. Навчання - це фундаментально людська праця, що ґрунтується на співпереживанні , інтуїції, натхненні. Педагог робить більше, ніж просто передає зміст, - він інтерпретує, відчуває невисловлену динаміку студентської аудиторії, реагуючи на тонкі сигнали (рівень залученості учнів, їхня розгубленість або емоційні потреби). Ця здатність «читати аудиторію» дає змогу викладачу адаптувати свій підхід у режимі реального часу, створюючи середовище, де учні відчувають, що їх бачать, чують і мотивують.Щодо наукового дослідження, то штучний інтелект може обробляти величезні набори даних і виявляти закономірності, що виходять далеко за межі людських можливостей, але він менш ефективний в абстрактному «мисленні» та визначенні нових напрямків. Він здатний побачити кореляції, але він не розуміє більш широкого контексту. Він, на відміну від живої людини не запитує постійно «а що, а якщо?», які призводять до критичного мислення й зміни парадигми. Отже, ШІ є потужним партнером, а не заміною людини. Йому бракує емоційного інтелекту, креативності та морального мислення, які характерні для людини. Це обов’язково необхідно ураховувати. Детальніше: https://ukrintei.ua/y/1Lxuo