СТУДЕНТИ ВІДМОВИЛИСЬ ВІД МОГО КУРСУ З ШІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту». Автор говорить про важливий досвід розчарування студентів при зіткненні з тим, як технології легко перевершують творчі здібності людини. Він зіткнувся з цим, коли студенти відмовились від подальшого вивчення курсу щодо використання штучного інтелекту для генерації творів мистецтва. Адже вони витратили багато сил і часу на розвиток власних креативних здібностей, а ШІ робить те саме і навіть краще за лічені хвилини. Цей момент запам'ятався не тому, що він був несподіваним, а тому, що він уособлює парадоксальні стосунки зі штучним інтелектом. Стало зрозуміло, що викладання штучного інтелекту може бути таким же складним, як і захопливим. Як викладач і творча людина, Кріс вирішив провести в аудиторії експеримент із залучення інструментів штучного інтелекту до творчого процесу. Швидко стало зрозумілим, що ШІ є стартовим майданчиком для тих, хто має сильні базові навички та приймає штучний інтелект, дозволяючи розширювати рамки раніше недоступними способами, але поряд з цим виникає небезпека залежності від ШІ та зниження творчого потенціалу людини, що наштовхує на серйозні роздуми. Представники покоління X відносяться до технології штучного інтелекту з благоговінням та обережністю одночасно. Вони пам'ятають світ до появи інтернету та великі сподівання, які покладались на всесвітню мережу, тому для них ШІ – це ще один технологічний прорив, який має свою ціну. Для молодших поколінь «магія» штучного інтелекту не така очевидна. Тому необхідно бути зваженим: штучний інтелект може покращити людську творчість або звести її нанівець. Викладачам та студентам потрібно це розуміти. Детальніше: https://qrpage.net/qr/YVvv0
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, КОЛИ ШІ ПИШЕ АПЕЛЯЦІЮ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію». Автор звертає увагу на неймовірне зростання використання генеративного штучного інтелекту студентами у процесі навчання та на відповідні виклики, що постають перед викладачами університетів в частині підтримки цілісності академічного зворотного зв'язку. Він пропонує поради для адаптації до нових реалій і збереження змістовних навчальних програм. Нові підходи важливі, оскільки наразі ГШІ поставив під сумнів саму природу зворотного зв'язку, навчання та довіри у вищій освіті. Студенти можуть бути щиро мотивовані до самовдосконалення й прагнути знань, але просте рішення про залучення штучного інтелекту призводить до викривлення взаємодії зі структурами оцінювання, що підриває людські аспекти викладання. Джонатан запитує, чому і за яких обставин зворотний зв'язок стає проблемою та пропонує певні рішення. Він не закликає відмовитися від штучного інтелекту чи заборонити його, а закликає до адаптації. Цьому можуть допомогти наступні практичні стратегії: переосмислення навчання та оцінювання; зменшення оптимізації зворотного зв'язку; застосування взаємної модерації як простору для професійної рефлексії; надання інституційної підтримки академічному персоналу; застосування живих дискусій при обговоренні аргументів, наданих ШІ; переосмислення інституційних процедури апеляції; проведіть межу між навчанням за допомогою ШІ та заміною власних знань і навичок результатами, згенерованими ШІ. Простір людського спілкування слід тримати відкритим в часи, коли людина та машина розвиваються разом. ШІ не лише використовується студентами, але й змінює поведінку науково-педагогічних працівників, - весь процес навчання та оцінювання. Машинам байдуже, але нам – ні, отже система освіти повинна змінюватись під впливом нових викликів.Детальніше: https://qrpage.net/qr/jdYMU
ЯК ВИКОРИСТАТИ ГНУЧКІСТЬ ШІ ДЛЯ ОБ'ЄДНАННЯ РІЗНИХ КОМАНД На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об'єднання різних команд». У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача, чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті? ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар'єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ - це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об'єкт, - концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, - сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ. Детальніше: https://qrpage.net/qr/ANztZ
МОЮ СТАТТЮ НЕ ДАВ ОПУБЛІКУВАТИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема». Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв'язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п'ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі - оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі. Детальніше: https://qrpage.net/qr/ElrIO
НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ДРУГОМУ КВАРТАЛІ 2025 РОКУУ квітні-червні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись. База академічних текстів поповнилась на 1,5 тис. академічних текстів – 99 звітів НДДКР і 1,4 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 301,2 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 137,9 тис. наукових звітів та 163,3 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Також у 2025 році відвідувачі та користувачі НРАТ отримали можливість працювати з реєстраційними картками НДР, - їх наразі у БД 203,1 тис. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поповнилася Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова. Наразі Нацрепозитарій у рамках інформаційної інтеграції співпрацює з 13-ма закладами вищої освіти, 1-ю науковою установою та 2-ма науковими виданнями. Їх контент у Нацрепозитарії становить 92,7 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 103 тис. разів на місяць. Постійні користувачі НРАТ вже побачили, що віднині пошуковий сервіс містить інформацію про кількість переглядів академічних текстів (з можливістю відповідного сортування у результатах пошуку) та наявність опублікованих відкритих рецензій. Відповідні позначки з’явились на панелі пошуку інформації над позначками доступу до повного тексту («око») та рецензування («перо»). Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 236 таких інформаційних матеріалів. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna...»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачами репозитарію. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та Fairsharing.
ЯК СПІВПРАЦЮВАТИ З ПРОМИСЛОВІСТЮ На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Як здійснювати співпрацю з промисловістю». У ній зібрані поради університетам щодо максимізації переваг партнерства між академічними колами та реальним сектором, які надзвичайно важливі для дослідників, студентів та суспільства в цілому. Наголошується, що наукова спільнота та промисловість потребують одне одного. Університети забезпечують перспективні фундаментальні та пов’язані з ними прикладні дослідження, створюють кадровий резерв для економіки, який формуватиме майбутнє, а галузеві партнери шляхом упровадження розробок допомагають реалізувати економічний та суспільний вплив знань та інновацій. Оскільки державне фінансування наразі постійно зменшується, а попит на випускників, які є такими ж гнучкими, як і бізнес-структури, де вони працюватимуть, зростає, університети дедалі більше залежать від цього симбіозу. Партнерство між промисловістю та університетами – чи то на основі проектів, спін-аутів, чи на основі знань, підтримує регіональне зростання та має силу сприяти вирішенню навіть глобальних проблем (таких, як зміна клімату та нерівність). Підготовлена збірка пропонує поради від різних університетів та компаній з усього світу: як знайти галузевого партнера, керувати навчанням, інтегрованим з роботою, використовувати співпрацю для взаємної вигоди. Ресурс містить двадцять сім статей, у яких розглядаються наступні питання: побудова партнерств між промисловістю та академічними колами; пошук та обрання найкращих галузевих партнерів; розроблення довгострокових, успішних галузевих партнерств; забезпечення взаємної вигоди науки та виробництва; збільшення академічного впливу за межами університетського кампусу; збільшення цінності вищої освіти; ефективне управління навчанням та стажуванням, інтегрованими з роботою.Детальніше: https://qrpage.net/qr/0eV4S
ВІДОМЧЕ ДОСЬЄ УКРНОІВІ-2024 На сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності опубліковано відомче досьє УКРНОІВІ за 2024 рік. Це інструмент забезпечення цілісності та достовірності фонду патентних документів, який містить усі патентні документи, опубліковані відомством інтелектуальної власності починаючи з першої публікації. Основна мета досьє опублікованих патентних документів – дозволити зацікавленим сторонам оцінити повноту доступної патентної документації від ВІВ. На практиці використання відомчих досьє сприяє забезпеченню якості опрацювання документів; уніфікації систем ведення інформації, що забезпечує одноманітність вводу та скорочує кількість помилок; здійсненню релевантного пошуку в базах даних; коректному відображенню інформації в базах даних; підвищенню якості пошуку і визначенню цитованості публікацій; зменшенню трудових і фінансових витрат на опрацювання документів. Відомче досьє розміщено на порталі Authority File Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Детальніше:, https://qrpage.net/qr/ITdtx, https://qrpage.net/qr/4xxXR
МАСОВІ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗІПСУЮТЬ РЕПУТАЦІЮ БРИТАНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Мегорана «Масові звільнення зіпсують репутацію британських університетів». Автор звертає увагу на те, наскільки складні часи настали для системи вищої освіти та говорить про нерадісні перспективи «слабших» університетів і таких, що зазнали репутаційних втрат. Новий підхід уряду Великої Британії до витрат на освіту не запропонував рішень, здатних допомогти подолати кризу фінансування, а керівники університетів стикаються з все більш складними викликами щодо збалансування фінансових стратегій. Управління у справах студентів стверджує, що майже три чверті англійських закладів вищої освіти зіткнуться з суттєвим дефіцитом наступного року, а підвищення національного страхування, оголошене в осінній заяві канцлера, зробило очевидним напрямком економії коштів саме витрати на заробітну плату персоналу. Прогнози щодо втрати цього навчального року біля 10 тис. робочих місць у сфері вищої освіти можуть виявитися заниженими, оскільки університети продовжують обов'язкові академічні скорочення, вичерпавши усі можливості добровільних схем оптимізації. Вирішальний параметр, який зазвичай не враховують у розрахунках витрат і вигід полягає в тому, що його важко достовірно виміряти, – і це репутація. Сприйняття громадськістю академічних установ не є абстрактним, коли перетворюється на публічний осуд з боку відомих особистостей. Плани скоротити прогнозований дефіцит бюджету у розмірі 20 млн фунтів стерлінгів шляхом скорочення робочих місць керівництво захищало як життєво важливі для «захисту довгострокового майбутнього». Але репутаційні ризики зростають, що демонструє нещодавня петиція Профспілки університетів та коледжів. Неможливо підрахувати фінансові втрати від репутаційної шкоди, що матиме місце внаслідок зменшення набору студентів та доходів від досліджень. «Слабшим» ЗВО може бути складно утриматись «на плаву», тим більше, що жорсткий підхід до скорочення персоналу збіднює їхні академічні можливості, що зрештою може повернутись суттєво більшим скороченням доходів ЗВО, ніж було заощаджено у зв’язку зі звільненнями.Детальніше: https://qrpage.net/qr/5lxZF
РИЗИКИ ДЛЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ ВІД ГІБРИДНОЇ РОБОТИНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтт Роуселл «Чи гібридна робота наражає персонал на ризик?». У ній наголошується, що наразі британські університети залишаються відданими гібридному режиму роботи і не прагнуть суцільного повернення до офісів. Але в часи зростання робочого навантаження, чи не було б краще для працівників університетських професійних служб, якби їхня робота була більш помітною для університетської спільноти? Не буде применшенням, якщо сказати, що масовий стрімкий перехід на дистанційну роботу під час COVID-19 майже одномоментно змінив світ праці. Перехід університетів на онлайн-навчання потрапив у заголовки газет, тоді як вплив онлайн-роботи на функції допоміжного персоналу не зацікавив громадськість, хоча був не менш складним. Історично склалося так, що викладачі часто працювали з дому, коли їхній графік лекцій чи дослідницької діяльності не вимагав їхньої присутності в університеті, а персонал професійних служб (неакадемічний) був присутній на робочому місці в кампусі постійно, упродовж усього робочого тижня. Багато хто завдяки онлайну скористався можливістю побудувати кращий баланс між роботою та особистим життям, і прагне зберегти його навіть після того, як пандемія відступила. Університети перейшли на гібридні моделі роботи, що також стосується і співробітників професійних служб. Джульєтт аналізує різні підходи закладів вищої освіти (Королівський університет Белфаста, Університет Ньюкасла, Університет Плімута) до відвідуваності, які змінюються залежно від посади. Наразі політика багатьох університетів щодо роботи з дому наразі знаходиться на стадії перегляду: деякі установи стали більш суворо ставитись до відвідування кампусів, що не завжди сприймається персоналом; інші – більш поблажливі до роботи з дому. Також автор статті звертає увагу на такий феномен: коли працівники працюють з дому, вони відчувають потребу продовжувати працювати, навіть коли хворіють. Це негативний момент. Адже якщо під час хвороби працівники продовжують працювати, вони не приділяють необхідного часу для відновлення й залишаються виснаженими, що призводить до нових хвороб і ще більшого виснаження. Керівник відділу стратегічного планування та розвитку на факультеті менеджменту Лондонської школи економіки, навпаки, вважає, що гібридна робота покращила стосунки між працівниками професійних служб і викладачами, зробивши їхні зобов'язання щодо відвідування занять більш «справедливими». Разом із тим, він усвідомлює небезпеку гібридної роботи, яка робить колег «невидимими» один для одного. Щоб цього уникнути, він запровадив «дні спільноти» раз на місяць, коли науковці та професійні працівники заохочуються бути у кампусі. «Коли ви робите це правильно, робота з дому чи гібридна робота стають обраним вами та узгодженим балансом, а не нав’язуванням».Детальніше: https://ukrintei.ua/y/V8Pme
ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТУ КОНЦЕПЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА КАР'ЄРНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ У СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ НА 2025-2027 РОКИМіністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт «Концепції професійної орієнтації та кар'єрного консультування у системі освіти України на 2025-2027 роки». Згідно Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року освіта має стати ключем до мобілізації ресурсів і можливостей для майбутнього, допомагаючи людям знайти своє місце у нових реаліях. Концепція реалізації державної політики у сфері профорієнтації та кар'єрного консультування у системі освіти України на 2025-2027 роки спрямована на модернізацію системи професійної орієнтації та кар’єрного консультування дітей, молоді та дорослого населення, створення умов для всебічного розвитку особистості як найвищої цінності суспільства, підтримки навчання впродовж життя, формування ключових компетентностей і цінностей, необхідних для успішної професійної діяльності та особистісного зростання, а також виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого вибору та ефективної діяльності на благо суспільства. Концепція сприятиме збагаченню трудового та інноваційного потенціалу української молоді. Очікується, що прийняття Концепції сприятиме розвитку інституційної моделі профорієнтації, системній інтеграції її в усі рівні освіти, впровадженню якісних підходів до навчання впродовж життя та адаптації освітніх послуг до викликів часу. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 4 липня 2025 року.Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sFoHB, https://ukrintei.ua/y/affK7
TGLIST.COM.UA
