Статистика telegram channel - @NationalRepository

ІНТЕГРУЙТЕ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ У СВОЄ ВИКЛАДАННЯ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Даніелли Сіукаран «Щоб боротися із «зомбі-скроллінгом» інтегруйте соціальні мережі у своє викладання». Автор стверджує, що перетворити студентів покоління Z з бездумних скролерів на уважних студентів можливо за допомогою максимального ефективного використання у викладанні та навчанні в університеті можливостей різних платформ соціальних мереж. Покоління Z, найпоширеніша аудиторія серед студентів, - цифрові аборигени, які постійно перебувають в мережі інтернет. За даними опитування дослідницького центру Pew вони не лише регулярно використовують соціальні мережі, а 74% постійно працюють щонайменше з п'ятьма платформами. Застарілі підходи до навчання можуть залишити їх у відчуженому стані, тому потрібно задіяти соціальні мережі, які можуть стати допоміжним інтерактивним інструментом для спільного та активного навчання, розвитку навичок студентів та досягнення ними високих результатів. Кожна платформа адаптована для певних цілей, що треба враховувати. Ютуб – творець контенту, отже його слід використовувати для створення та просування контенту довгоформатних відео. Instagram – візуальний оповідач завдяки зображенням та коротким відео, які поширюються як «історії». Фейсбук – це інструмент для створення спільнот – він найкраще підходить для обговорення, поширення навчальних ресурсів, проведення опитувань. TikTok – креативний активіст і може стати точкою перегляду коротких відео. X або Bluesky – це поінформований філософ, що добре підходить для академічного дискурсу та поширення новин, обговорення актуальних питань. LinkedIn – винахідливий інструмент для встановлення професійних зв’язків і наставництва. Pinterest – вдумливий куратор, який буде корисний для обміну інформацією для натхнення. Упровадження цілеспрямованих та захопливих практик використання соціальних мереж у навчання допоможе захистити від бездумного «зомбі-скролінгу», спричинити інтерес до навчання, надихнути до критичного мислення, творчого самовираження.Детальніше: https://qrpage.net/qr/ZaTvZ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИЩІЙ ОСВІТІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елізи Комптон «Штучний інтелект та оцінювання у вищій освіті». У ній автор задається питанням «чи становить ШІ загрозу для освіти, чи - нову можливість?» і надає власні поради щодо використання, управління упровадження штучного інтелекту в університетські системи оцінювання, а також розвиток навичок у студентів та розробку навчальних завдань. Наразі інструменти ГШІ викликають занепокоєння в університетах щодо ризиків для практики оцінювання та академічної доброчесності. Викладачі почали розробляти способи використання ШІ для економії часу та збагачення навичок студентів, таких як критичне мислення та аналіз. Це вимагало відповідного досвіду, аналізу того, як використовується штучний інтелект і як він може бути задіяний у майбутньому оцінюванні, переосмислення звичних академічних практик складання іспитів, виконання завдань та оцінювання. Еліза пропонує скористатись колекцією ресурсів різних авторів щодо того, як розробляти підказки, використовувати ШІ для автентичного дизайну оцінювання, які задіяти інструменти виявлення ШІ, як розвивати цифрову грамотність та змінювати роль ШІ у м’яких навичках студентів та їхній адаптації до навчання упродовж життя. Вона радить спробувати оцінити вплив штучного інтелекту на розробку формувального та підсумкового оцінювання (розвиток навичок та рефлексії студентів), застосувати чотирьохетапний процес трансформації оцінювання, розглядати ШІ як допоміжний засіб розвитку критичного мислення, навчати студентів розрізнити контент, створений людиною та згенерованого штучним інтелектом, довідатись про можливості протидії академічній недоброчесності та шахрайству в навчанні, переосмислити інтеграцію ШІ в університетське життя та інклюзивне оцінювання і організацію зворотного зв'язку, розвиток ШІ-грамотності, покращення письмових робіт студентів, забезпечення «глибокого навчання».Детальніше: https://qrpage.net/qr/k0fbZ

СКОРИСТАЙТЕСЬ ДЖЕРЕЛОМ БІБЛІОТЕЧНИХ ДАНИХ ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЛАСНИХ КУРСІВ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стіва Бріггса «Скористайтеся джерелом бібліотечних даних, щоб покращити свої навчальні курси». У ній зазначається, що університетські бібліотеки пропонують корисні джерела даних про усі аспекти навчання, щоб найкращим чином забезпечити залучення студентів. Згідно UK Teaching Excellence Framework 2023, Національного опитування студентів (NSS) та Опитування про досвід післядипломної освіти (PTES) університетські бібліотеки здатні забезпечити умови для створення відмінного освітнього студентського досвіду. Студентоорієнтовані бібліотечні приміщення, комплексні колекції ресурсів, спеціалізовані бібліотечні системи та підготовлений персонал – є пріоритетом для розвитку бібліотек. Бібліотечні дані мають потенціал для надання глибокого розуміння того, як студенти підходять до навчання та як воно ними сприймається. Стів розглядає п'ять аспектів бібліотечних даних, необхідних для ефективного удосконалення університетських курсів, а також демонструє, як викладачі та бібліотечні команди можуть співпрацювати для оптимізації використання такої інформації. Потрібно перш за все проаналізувати дані щодо відвідування бібліотечних приміщень (кількість студентів та хронологічні коливання); затребуваність бібліотечних ресурсів (для цього зазвичай використовують спеціалізоване програмне забезпечення для аналітики кількості звернень до навчальних ресурсів); використання колекцій (поза межами рекомендованих викладачами або стандартних списків ресурсів); теми студентських запитів та відгуки студентів (оцінки щодо якості отриманих відповідей на запитання, пов’язані з бібліотекою, досвід користування бібліотекою); залученість авторів курсів до роботи з бібліотечними даними. Він говорить про власний досвід участі у щомісячних зустрічах команд академічного успіху викладачів з бібліотекарами та іншими централізованими службами підтримки. Вони надають чудову можливість для постійного діалогу щодо залучення студентів та відгуків, пов’язаних з бібліотекою, які потім можна поширювати серед викладачів. Підхід, зосереджений на навчальному шляху, має вирішальне значення для покращення досвіду та результатів навчання студентів під час планування удосконалення курсу. Детальніше: https://qrpage.net/qr/qx5py

ЧАТ-БОТИ ЗНИЩИЛИ СТУДЕНТСЬКІ ЕСЕ?!На сайті Times Higher Education опублікований матеріал «Чи чат-боти знищили студентське есе?». У ній зазначається, що практика навчального року, що завершився, наочно продемонструвала новітні технологічні зміни в освіті. Менш, ніж за три роки від моменту запуску ChatGPT, використання штучного інтелекту студентами стало настільки поширеним, що їхні письмові роботи перестали бути надійним показником того, що вони вивчили в рамках навчання в університеті. Про це розмірковують три науковці і пропонують власне бачення перспектив. Зокрема, у статті «Вища освіта явно перебуває на переломному етапі» Марк Шанахан розповідає про використанняя генеративного штучного інтелекту в Університеті Суррея, де він веде модулі з політики та міжнародних відносин. Цьогоріч вперше у його практиці 40 робіт (з 900) були офіційно вилучені за академічні порушення, причому більшість з них була згенерована штучним інтелектом. Він проводив роз'яснювальну роботу серед студентів, досліджував їхні есе на предмет розуміння та оригінальності і упевнений, що необхідно користатися перевагами ГШІ, але спочатку студенти мають засвоїти основні навички критичного мислення, комунікації та творчої співпраці. Лише тоді вони зможуть використовувати ШІ як допоміжний інструмент, але не як повну собі заміну. Алан Грін у публікації «Єдине рішення, яке я бачу, - це повернення до очних іспитів», зазначає, що оцінювання у вищій освіті, яким ми його знали упродовж тривалого часу, більше не працює. Перехід до заочного оцінювання й тестування онлайн, який досяг свого апогею під час пандемії, був популярним як серед студентів, так і серед викладачів. Але запуск ChatGPT наприкінці 2022 року зробив таке оцінювання неприйнятним. ШІ він розглядає як ендемічне явище у вищій освіті, від якого складно позбутись: він занадто спокусливий і при цьому безкоштовний. І його дедалі важче виявити. Відповіді, надані ГШІ, можуть бути вражаюче широкими, та вони, зрештою - поверхневі й позбавлені глибокого аналітичного розуміння, містять «галюцинації» (вигадану інформацію, створену самим штучним інтелектом). В якості альтернативи Алан пропонує повернення до очних іспитів, але вказує на те, що такий перехід несе додаткові ризики – назадоволення студентів, надмірне навантаження на викладачів. На практиці очні іспити часто заохочують здобувачів освіти до зазубрювання, суворі часові рамки обмежують можливість студентів продемонструвати критичне мислення та аналіз, але принаймні ми можемо бути впевнені, що людина, яка сидить на стільці в екзаменаційній залі, дійсно опанувала навчальний матеріал. «Штучний інтелект змушує вищу освіту приділяти більше уваги письму, а не менше» говорить Джозеф Мокслі. В університетах викладачі потерпають від поданих студентами безглуздих і безголосих творів, написаних у співавторстві з ChatGPT, Claude, Perplexity та іншими великими мовними моделями. Навіть ті старанні викладачі, які використовують детектори ШІ або залучали інші заходи контролю (наприклад, просили студентів записувати свої сесії), усвідомлюють, що студенти знаходять способи звести ці зусилля нанівець. Руйнівного удару також зазнають практики читання первинних академічних джерел: раніше студенти мали їх прочитати, щоб скласти уявлення про суть підходів, а зараз ШІ робить резуюме довідкових матеріалів, статей і книг. Поколіннями викладачі академічного письма посилалися на слова Ісаака Ньютона «якщо я бачив більше, ніж інші, то лише тому, що стояв на плечах велетнів», щоб надихнути студентів до глибокого наукового пошуку й дискусії. Академічне письмо є фундаментальним способом, за допомогою якого пізнається світ навколо і всередині нас. Але нині в епоху ГШІ ця цінність зникає.Детальніше: https://qrpage.net/qr/dq8v9

РОЛЬ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕК У ПІДТРИМЦІ ДОСЛІДЖЕНЬ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тайлера Волтерса «Сучасна роль університетських бібліотек у підтримці досліджень викладачів та аспірантів». У ній автор наголошує, що дослідження стають все більш міждисциплінарними, зосередженими на обчислюванні та складаються з багатоінституційних команд, які зазвичай співпрацюють віртуально. Відповідно університетські бібліотеки повинні йти в ногу з часом, щоб підтримувати викладачів та аспірантів. Дослідження рясніють цифровими об'єктами, даними, створеними у процесі дослідження, нотатками, програмними продуктами, протоколами та документами з відкритим доступом. Університетська бібліотека повинна мати сучасну технологічну інфраструктуру та надавати якісні послуги, щоб підтримувати викладачів та аспірантів на всіх етапах дослідження – від розроблення ідеї проекту до поширення результатів досліджень та висновків, - упродовж усього життєвого циклу. Кожен етап такого циклу може бути складним, але використовуючи досвід та ресурси бібліотек для підтримки цього процесу, можна полегшити та оптимізувати роботу. Йдеться про підтримку в частині управління дослідницькими даними; надання доступу до дослідницьких даних; консультування щодо використання метаданих та новітніх методів досліджень; вимірювання впливу та поширення інформації у цільових аудиторіях задля трансформації знань в управлінські рішення. У Вірджинському політехнічному інституті вбачають роль університетської бібліотеки не лише як джерела інформації, в й партнера у дослідницькому процесі. Детальніше: https://qrpage.net/qr/2gLn6

СТУДЕНТИ ВІДМОВИЛИСЬ ВІД МОГО КУРСУ З ШІ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріса Хогга «Що я дізнався, коли студенти відмовились долучитись до мого курсу з вивчення штучного інтелекту». Автор говорить про важливий досвід розчарування студентів при зіткненні з тим, як технології легко перевершують творчі здібності людини. Він зіткнувся з цим, коли студенти відмовились від подальшого вивчення курсу щодо використання штучного інтелекту для генерації творів мистецтва. Адже вони витратили багато сил і часу на розвиток власних креативних здібностей, а ШІ робить те саме і навіть краще за лічені хвилини. Цей момент запам'ятався не тому, що він був несподіваним, а тому, що він уособлює парадоксальні стосунки зі штучним інтелектом. Стало зрозуміло, що викладання штучного інтелекту може бути таким же складним, як і захопливим. Як викладач і творча людина, Кріс вирішив провести в аудиторії експеримент із залучення інструментів штучного інтелекту до творчого процесу. Швидко стало зрозумілим, що ШІ є стартовим майданчиком для тих, хто має сильні базові навички та приймає штучний інтелект, дозволяючи розширювати рамки раніше недоступними способами, але поряд з цим виникає небезпека залежності від ШІ та зниження творчого потенціалу людини, що наштовхує на серйозні роздуми. Представники покоління X відносяться до технології штучного інтелекту з благоговінням та обережністю одночасно. Вони пам'ятають світ до появи інтернету та великі сподівання, які покладались на всесвітню мережу, тому для них ШІ – це ще один технологічний прорив, який має свою ціну. Для молодших поколінь «магія» штучного інтелекту не така очевидна. Тому необхідно бути зваженим: штучний інтелект може покращити людську творчість або звести її нанівець. Викладачам та студентам потрібно це розуміти. Детальніше: https://qrpage.net/qr/YVvv0

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, КОЛИ ШІ ПИШЕ АПЕЛЯЦІЮ На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джонатана Боймала «Що відбувається, коли ШІ пише апеляцію». Автор звертає увагу на неймовірне зростання використання генеративного штучного інтелекту студентами у процесі навчання та на відповідні виклики, що постають перед викладачами університетів в частині підтримки цілісності академічного зворотного зв'язку. Він пропонує поради для адаптації до нових реалій і збереження змістовних навчальних програм. Нові підходи важливі, оскільки наразі ГШІ поставив під сумнів саму природу зворотного зв'язку, навчання та довіри у вищій освіті. Студенти можуть бути щиро мотивовані до самовдосконалення й прагнути знань, але просте рішення про залучення штучного інтелекту призводить до викривлення взаємодії зі структурами оцінювання, що підриває людські аспекти викладання. Джонатан запитує, чому і за яких обставин зворотний зв'язок стає проблемою та пропонує певні рішення. Він не закликає відмовитися від штучного інтелекту чи заборонити його, а закликає до адаптації. Цьому можуть допомогти наступні практичні стратегії: переосмислення навчання та оцінювання; зменшення оптимізації зворотного зв'язку; застосування взаємної модерації як простору для професійної рефлексії; надання інституційної підтримки академічному персоналу; застосування живих дискусій при обговоренні аргументів, наданих ШІ; переосмислення інституційних процедури апеляції; проведіть межу між навчанням за допомогою ШІ та заміною власних знань і навичок результатами, згенерованими ШІ. Простір людського спілкування слід тримати відкритим в часи, коли людина та машина розвиваються разом. ШІ не лише використовується студентами, але й змінює поведінку науково-педагогічних працівників, - весь процес навчання та оцінювання. Машинам байдуже, але нам – ні, отже система освіти повинна змінюватись під впливом нових викликів.Детальніше: https://qrpage.net/qr/jdYMU

ЯК ВИКОРИСТАТИ ГНУЧКІСТЬ ШІ ДЛЯ ОБ'ЄДНАННЯ РІЗНИХ КОМАНД На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Вісім способів використати гнучкість штучного інтелекту для об'єднання різних команд». У ній автор зазначає, що генеративний штучний інтелект швидко перейшов зі сфери інформатики у повсякденне життя університетських співробітників та викладачів. Але, запитує він у читача, чи слід приєднуватися до цих змін у вищій освіті? ШІ (ChatGPT, DALLE та інші) можна використовувати для руйнування бар'єрів між командами. Інструменти генеративного штучного інтелекту здатні звільняти від рутинних завдань співробітників, викладачів та адміністраторів університетів, зокрема –написання листів, створення зображень, розроблення моделей, аналіз даних, формування планів уроків тощо. Однак ГШІ - це більше, ніж просто інструмент підвищення особистої продуктивності. Він спричиняє глибокі соціально-технічні трансформації у тому, як ми працюємо, обмінюємося знаннями та співпрацюємо, перетинаючи дисциплінарні кордони. Фактично слід розглядати його як граничний об'єкт, - концепцію, яка може допомогти міждисциплінарним командам ефективніше спілкуватися, вільніше впроваджувати інновації та переосмислювати традиційні ролі та робочі процеси. Йдеться перш за все про силу інтерпретаційної гнучкості. Як різнородні університетські команди можуть отримати максимальну віддачу від ГШІ? Для подолання прогалин у комунікації, різноманітності, критичного мислення, творчості, переосмислення цифрових інструментів, міждисциплінарності й постійних змін. Здійснюйте моніторинг використання інструментів ШІ, його нових функцій, заохочуйте експерименти, - сприймайте неоднозначність як перевагу. Адже чим більш гнучкий та контекстно-залежний підхід, тим більша ймовірність максимально повного та ефективного використання потенціалу ШІ. Детальніше: https://qrpage.net/qr/ANztZ

МОЮ СТАТТЮ НЕ ДАВ ОПУБЛІКУВАТИ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТНа сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджіна Хонга «Мою роботу, ймовірно, переглянув штучний інтелект – і це серйозна проблема». Автор розповідає, що його статтю було відхилено через коментарі рецензентів, які були розпливчастими, шаблонними, часом неточними і у багатьох випадках недоречними. Як науковець з 15-річним досвідом роботи, який має понад 150 рецензованих публікацій, Сонджін знайомий з усією специфікою підготовки та просування академічних публікацій. Але на цей раз було щось надзвичайно дивне у рішенні про відхилення рукопису, яке надійшло від відомого міжнародного журналу. Після початкового рішення про суттєвий перегляд автор ретельно дослідив кожне зауваження рецензентів та подав суттєво перероблений рукопис, де були більш точні формулювання та якісні наукові пояснення. Однак статтю було відхилено через несподівано негативний відгук одного з рецензентів під час другого раунду роботи з рукописом, в якому був не лише неприйнятний тон, а й незрозумілий характер критичних зауважень, причому рецензент порушив абсолютно нові питання, які раніше не піднімалися й не обговорювалися. Більше того, коментарі були шаблонними, розпливчастими, іноді навіть не стосувалися фактичного змісту рукопису. Зауваження на кшталт «потрібно більше уваги» та «потребує перевірки» не мали технічного обґрунтування чи зворотного зв'язку, що ґрунтується на даних. Оскільки рукопис стосувався результатів дослідження у галузі хімії навколишнього середовища, зосередженого на польовому застосуванні нового методу аналізу, обговорення мало точитись навколо конкретних питань. Але рецензент розкритикував відсутність «всебічної екологічної оцінки» і те, що воно «не вивчає вплив екології на поведінку тварин». Також рецензент стверджував, що «повторюваність хімічного аналізу не повністю пояснена», хоча саме цьому питанню у рукописі було присвячено декілька крупних фрагментів тексту. Сонджін запідозрив, що огляд був написаний (принаймні частково) за допомогою генеративного штучного інтелекту. Адже відомо, що рецензії, створені штучним інтелектом, мають зазвичай п'ять ключових недоліків: вони спираються на розпливчасту, надто загальну мову та спотворюють текст статті абстрактною критикою, висвітлюють проблеми, які вже були розглянуті, демонструють непослідовну або суперечливу логіку, їм бракує емпатії та нюансів стилю, властивих вдумливому рецензенту. Щоб підтвердити свої підозри, Сонджін порівняв коментарі рецензента зі зразком рецензії, яку створив за допомогою ГШІ. Подібність двох документів була вражаючою, що глибоко розчаровує. Дехто може сприйняти це як невдачу. Але наука не повинна залежати від удачі - оцінка рукопису має ґрунтуватися на справедливості, прозорості та експертності. Отже, заклик повністю заборонити використання штучного інтелекту в процесі рецензування не буде сприйнятий, що очевидно. Але інструменти ГШІ мають лише допомагати рецензентам та редакторам, виявляючи невідповідності, плагіат або покращуючи презентацію. Їх використання для створення цілісних рецензій підриває саму мету процесу рецензування, який має бути прозорим. Тому дуже доречним є рішення Nature від 16 червня 2025 року про те, що видавництво розпочинає публікувати усі коментарі рецензентів та відповіді авторів разом із прийнятими статтями. Це може стати одним із потенційних шляхів до відновлення прозорості та підзвітності у видавничому процесі. Детальніше: https://qrpage.net/qr/ElrIO

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ АКАДЕМІЧНИХ ТЕКСТІВ У ДРУГОМУ КВАРТАЛІ 2025 РОКУУ квітні-червні 2025 року Національний репозитарій продовжував розвиватись. База академічних текстів поповнилась на 1,5 тис. академічних текстів – 99 звітів НДДКР і 1,4 тис. дисертацій. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 301,2 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 137,9 тис. наукових звітів та 163,3 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Також у 2025 році відвідувачі та користувачі НРАТ отримали можливість працювати з реєстраційними картками НДР, - їх наразі у БД 203,1 тис. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ поповнилася Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова. Наразі Нацрепозитарій у рамках інформаційної інтеграції співпрацює з 13-ма закладами вищої освіти, 1-ю науковою установою та 2-ма науковими виданнями. Їх контент у Нацрепозитарії становить 92,7 тис. академічних текстів. База даних НРАТ є доволі затребуваним ресурсом для вітчизняних науковців і освітян: пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався понад 103 тис. разів на місяць. Постійні користувачі НРАТ вже побачили, що віднині пошуковий сервіс містить інформацію про кількість переглядів академічних текстів (з можливістю відповідного сортування у результатах пошуку) та наявність опублікованих відкритих рецензій. Відповідні позначки з’явились на панелі пошуку інформації над позначками доступу до повного тексту («око») та рецензування («перо»). Регулярно відбувається оновлення відомостей про контент НРАТ на порталі http://nrat.gov.ua/opendata/ та порталі відкритих даних. Для постійного інформування цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 2-му кварталі 2025 року на порталі було розміщено 236 таких інформаційних матеріалів. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna...»). Працює сервіс підписки на новини порталу, завдяки якому науковці, освітяни, інноватори, бібліотекарі у зручному для себе режимі (щодня або раз на тиждень) отримують інформацію про нові публікації документів, події, наукові заходи. Дайджест НРАТ безкоштовно щотижня розсилається підписникам. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається комунікація з користувачами репозитарію. НРАТ зареєстрований як джерело бібліотечних та наукових даних в OpenDOAR та Fairsharing.