​​Науковців Університету удостоєно почесних нагород

За багаторічну плідну наукову й педагогічну діяльність, спрямовану на виховання нового покоління висококваліфікованих правників, за активну громадянську позицію, самовіддану волонтерську діяльність та вагомий внесок у розвиток Харкова й Харківської області — відзначено науковців Університету.

🔷

Почесною грамотою виконкому міської ради нагороджені:🔹

Оксана Капліна – д.ю.н, професорка, завідувачка кафедри кримінального процесу;🔹

Юрій Георгієвський – д.юн., професор, в.о. завідувача кафедри адміністративного права;🔹

Іван Яковюк – д.ю.н., професор кафедри права Європейського Союзу.

🔷

Подякою Харківського міського голови нагороджені:🔹

Олександр Дудченко – к.ю.н., доцент кафедри кримінального процесу;🔹

Інеса Шуміло – к.ю.н., доцентка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного приватного права;🔹

Юрій Калиновський – д.філос.н., професор кафедри філософії;🔹

Віктор Шевчук - д.ю.н., професор, завідувач кафедри криміналістики;🔹

Владислав Удянський – голова студентського наукового товариства, аспірант кафедри цивільного права;🔹

Олексій Буряк – начальник відділу охорони та безпеки Університет.

🔷

Грамотою Харківської обласної ради нагороджені:🔹

Дмитро Бойчук – к.ю.н., доцент, в.о. проректора з навчально-методичної роботи;🔹

Олег Мусієнко – к.ю.н., доцент, в.о. декана факультету права та економічної безпеки🔹

Людмила Лейба – к.ю.н., доцентка, учений секретар Університету 🔷

Почесною Грамота ХОДА нагороджені:🔹

Наталія Гуторова – д.ю.н., професорка кафедри кримінального права та кримінально-правових дисциплін Полтавського юридичного інституту;🔹

Світлана Серьогіна – д.ю.н., професорка кафедри державного будівництва;🔹

Цувіна Тетяна – д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри цивільного судочинства, арбітражу та міжнародного. Отримані відзнаки — це подяка людям, які своїм розумом, професіоналізмом, працею й серцем зміцнюють науку, освіту, громадянське суспільство та державу. Це визнання тих, хто щодня доводить, що служіння суспільству та розвиток рідного краю — це не обов’язок, а покликання, якому вони присвячують своє життя.