​Мене звати Олена.Я завжди мріяла про велику, щасливу родину. Закінчила училище, вийшла заміж, народила двох діток. Але у 2021 році моє життя кардинально змінилося — я стала багатодітною мамою.Моя знайома загинула, залишивши п’ятеро дітей сиротами. Вони потрапили до інтернату... Ми з чоловіком прийняли непросте, але важливе рішення — забрати їх до себе. Це був нелегкий шлях, але ми не сумнівалися.Пам’ятаю, як подзвонила дітям — Настя, найстарша, не стримувала сліз радості. Її слова назавжди залишаться зі мною. Це було Божим підтвердженням нашого вибору.Було важко. Не всі розуміли нас: "Для чого вам це? Ви молоді… За гроші взяли?"Було і осудження, і жалість. Але ми вистояли. Завдяки Господу і БФ «Мій дім», який став справжньою підтримкою.Ми будували дім, виховували дітей, долали труднощі. А потім — війна. Евакуація. Чужа країна. Адаптація. І новий удар: в Америці мені поставили діагноз — онкологія. Лікарі дали два місяці…Було страшно. Але я подзвонила в «Мій дім», і там сказали:"Одного разу діти вже втратили маму. Ми будемо молитись, щоб Господь не допустив цього знову."Я поговорила з дітьми… Моя старша донька сказала:"Мамо, не хвилюйся. Ми поруч. Разом пройдемо це."Це був переломний момент. Бог дав сили.Сьогодні я — щаслива мама. Радію кожному дню, навчаюсь, розвиваюся разом з дітьми. Ми пережили ураган, аварію, повінь. Але — вижили. І знаємо: Господь нас не залишає.Чим можу хвалитися? Тільки Господом.Дякую кожному, хто підтримував і підтримує нас.Дякуємо волонтерам, меценатам, спонсорам.«Мій дім» став для нас справжньою родиною — люблячою, терплячою, жертовною.А тим, хто думає про прийомне батьківство — не бійтеся.Поруч будуть люди. Молитва. Підтримка. Бог.