Муза&Селінджер

Пішла з життя Бріжіт Бардо — акторка, яка стала символом своєї епохиСьогодні підтверджено смерть Бріжіт Бардо — французької акторки, співачки та активістки. Їй був 91 рік.Бардо — одна з найвідоміших француженок у світовому кінематографі XX століття. За двадцять років кар’єри вона знялася більш ніж у 50 фільмах. Справжня широка популярність прийшла до неї після виходу стрічки Роже Вадима «І Бог створив жінку» у 1956 році. Саме цей фільм закріпив її образ у світовій культурі.Серед інших помітних робіт — «Парижанка» Мішеля Буарона, «Истина» Анрі-Жоржа Клузо, «Презирство» Жана-Люка Годара та «Віва, Марія!» Луї Маля. За роль у «Віва, Марія!» Бардо вперше і востаннє була номінована на премію BAFTA.У 1973 році, перебуваючи на піку кар’єри, Бардо оголосила про завершення акторської діяльності. Вона відійшла від роботи в кіно, щоб зосередитися на боротьбі за права тварин. У 1986 році вона заснувала Фонд Бріжіт Бардо, який діє і сьогодні.Фонд спрямований на захист тварин і реалізує проєкти з порятунку безпритульних тварин, створення притулків у різних країнах та збереження видів, що опинилися під загрозою зникнення.Бріжіт Бардо була фігурою, яка далеко виходила за межі кіно: спочатку вона стала міжнародною кінозіркою, а потім — однією з найвідоміших активісток за права тварин.

Зі спогадів сестри Лесі Українки — Ізидора Косач-Борисової.У Києві ходили теж колядувати, бували зрідка й з вертепом, а частіше тільки зо звіздою.У Києві й ми ходили колядувати (сестри мої, брат і я) з гуртом (душ 15-16) інтелігентної молоді-студентів та інших до знайомих українських родин. Нас гостили і давали гроші, бо ми збирали на якусь благородну ціль, наприклад, пам’ятаю, що на Різдво 1907 р. ми колядували на придбання книжок до бібліотеки київської «Просвіти».З колядок співали найбільше «Добрий вечір тобі, Пане господарю», звичайно, «Нова радість стала». Пам’ятаю, одного разу зважили ми спочатку обійти всі знатні родини: Старицьких, Шульгиних, Чикаленків, Житецьких, Антоновичів та інших, а на закінчення прийшли до Лисенків. Він, як завжди, дуже привітно нас прийняв і запросив до своєї господи. Сам подиригував нашим імпровізованим хором, і ми там довгенько співали під його проводом різних колядок.З Різдвом вас ✨️ Миру та затишних свят!Гобелен | "Коляда" Ольга Пілюгіна〰️   Муза&Селінджер

Сьогодні в рубриці #графікроботи Наталія Томчишин & Наталія Лапчак — засновниці українського бренду мультитаскінгової косметики UNICO.Про робочий день Наталія Томчишин Я прокидаюся ближче до 9:00 і стараюся ранок присвятити собі, рутинним справам чи б’юті-процедурам, щоб потім під час робочого дня мене нічого не відволікало. Приблизно з 12:00 починаються зустрічі з командою або потенційними партнерами. Далі я зазвичай відповідаю в робочих чатах, а якщо знаходжусь в офісі — іду спілкуватися з різними відділами особисто. Люблю наш командний вайб, коли ми працюємо офлайн.Оскільки в компанії я займаю позицію CMO, то щодня виділяю собі час на відслідковування трендів косметичного ринку, класних особистостей, цікавих маркетингових кейсів.  Кілька разів на тиждень маю вечірні тренування з тенісу, а в інші дні можу зустрітися з моїми подругами-підприємицями, щоб обговорити, як у кого справи та підтримати одна одну. Але нещодавно я зрозуміла, що справжня розкіш для мене — це час без планів і щільного графіку. Саме це відчуття свободи дає найбільше простору для креативу та по-справжньому сильних ідей. Наталія Лапчак Зазвичай, мій день починається о 7:00-8:00. Я люблю ранки без поспіху, коли можу приготувати собі красивий сніданок, повільно збиратися та фарбуватися під музику.Понеділок і четвер — дні, коли я в офісі: спілкуюся з командою, тестую нові зразки продукції чи тари, які приїжджають з різних виробництв. В інші дні — це онлайн-зустрічі та переписки в чатах з виробниками чи відділом R&D. Жоден мій день не обходиться без 2-х речей: чіткого планування робочих зустрічей та вільного часу. Оскільки робота займає велику частину життя, то я слідкую, щоб у кожному дні у мене був час для відновлення та інших цікавих життєвих досвідів. Це можуть бути танці, пілатес, зал або масаж. Після прочитання книги «Як ви збудуєте своє життя», я планую у календарі кожну активність, яка для мене справді важлива: кіно з коханим чи вечір з подругами. Навіть на прикрашання ялинки вдома створюю окремий інвайт. Про натхнення Наталія Томчишин Зараз ми з моєю партнеркою проходимо навчання в KMBS і мене дуже надихає можливість структурувати свої знання та по-новому подивитися на процеси в компанії. Також мене захоплюють цікаві особистості, тому у вільний час я можу читати автобіографію Марини Абрамович або слухати подкаст Women Make Money.  Наталія ЛапчакДля мене немає нічого більш надихаючого, ніж час для моїх власних рефлексій. Я люблю на кілька годин поставити режим «не турбувати» і виписувати думки в особистому блокноті. Чи взяти каву і сісти читати книгу десь на ВДНГ. Це найкращий момент, щоб перезарядитися.〰️ Муза&Селінджер

Ернест Гемінґвей про свого друга Френсіса Скотта ФіцджеральдаСкотт тоді був чоловіком із обличчям хлопчика, гарним чи то чоловічою, чи то жіночою красою. Він мав дуже хвилясте волосся, високий лоб, схвильовані й привітні очі та делікатні довгі ірландські губи, які й на дівочому обличчі були б надзвичайно гарними. Підборіддя в нього було добре зліплене, він мав гарні вуха і красивий, майже жіночний ніс без жодного шраму.Він говорив про все, що написав, зневажливо, але без злості, і я знав, що нова книжка, певно, така гарна, що він без злості розмірковує про хиби у попередніх. Він хотів, щоб я прочитав його нову книжку, «Великого Ґетсбі», щойно він отримає назад свій останній примірник від когось, кому він дав його почитати. Слухаючи ці розмови, неможливо було уявити, наскільки цей роман гарний, окрім якоїсь такої сором’язливості, яка виникає в усіх немарнославних письменників, коли їм вдається щось надзвичайно гідне, і я сподівався, що йому скоро повернуть книжку і я її почитаю.Фрагменти з книги «Свято, яке завжди з тобою», Ернест ГеміґвейФото | Сімʼя Фіцджеральдів, Париж, 1925〰️   Муза&Селінджер

Сьогодні в рубриці #графікроботи Іванка Хома — українська інфлюенсерка та фешн-візіонерка, яка формує образ сучасної жінки, що поєднує материнство, кар’єру й моду. Вона активно розвиває свою присутність на міжнародній арені та співпрацює зі світовими брендами.Про робочу рутинуМій день розпочинається між 6:30-7:00. Ранки — найпродуктивніша частина дня для мене.Кожен день починається зі спільної рутини з донечкою. У нас вже є свої beauty-ритуали, які ми не пропускаємо. У цьому процесі я максимально заряджаюся на класний день — це ті моменти, які наповнюють мене зсередини й дають відчуття спокою та гармонії.Потім, зазвичай, тренування. Це обовʼязковий пункт у моєму розпорядку дня. Спорт тримає моє тіло в тонусі, і я щиро вважаю заняття в залі частиною своєї рутини та своєї роботи. Я обожнюю Cycle, Barre та Power. Далі я вирушаю на makeup & hair у свій улюблений салон, щоб підготуватися до знімального дня. Зовнішній вигляд справді відіграє важливу роль навіть у повсякденні. Я обожнюю, коли все максимально продумано й доречно, особливо коли йдеться про блог.Друга половина дня — час для роботи в телефоні: комунікації з моїми менеджерами, брендами, планування активностей і графіку загалом. Мені подобається мій насичений темп. Я отримую справжнє задоволення, коли бачу результати своєї щоденної праці.Вечір — час для сімʼї, без гаджетів. Це моменти, коли я виключно мама та дружина. Сімʼя — моя найбільша цінність і ресурс, а якісний час разом справді на вагу золота, особливо в такому швидкому ритмі життя.Про натхненняМене надихають подорожі, нові враження, сильні жінки, які створюють, а не доводять. Не миттєвий успіх, а процес, що формує масштаб. Мода як мистецтво. Моя донька — як щоденне нагадування бути прикладом, а не просто «встигати».Мене надихає не мрія, а та версія себе, до якої я впевнено йду.〰️ Муза&Селінджер

Що нового в моїй бібліотеці•  "Сьюзен Зонтаґ: повне інтервʼю для журналу Rolling Stone"Це неформальна й глибока розмова з однією з найвпливовіших і найсуперечливіших інтелектуалок другої половини ХХ століття на піку її карʼєри. Зонтаґ міркує про культуру, особисте життя, філософію, музику й історію. Тут вона постає цілісною — вільною, критичною, провокативною та відвертою.•  "Реклама Аведона", Річард АведонВізуальна мандрівка, що охоплює понад шість десятиліть творчості одного з найвпливовіших фотографів ХХ століття — Річарда Аведона. Книга «Реклама Аведона» вперше систематизує його рекламну спадщину від 1940-х років до початку 2000-х. Від модних зйомок для Dior та Versace до провокаційних образів для Calvin Klein. Видання містить понад 300 робіт, багато з яких публікуються вперше.•  "Українська ялинкова іграшка – від давнини до сьогодення", Марина Лук'яноваУ книзі представлено багато фотографій старовинних ялинкових прикрас із приватних колекцій та музейних фондів.#щопрочитати〰️   Муза&Селінджер

У 1987 Анна Вінтур стала головною редакторкою журналу House & Garden, правда тільки на кілька місяців.Вона перейменовує його в H&G і розпоряджається урізноманітнити види інтер'єрів фотографіями знаменитостей і моделей в дизайнерському одязі. Нововведення викликають неоднозначні реакції авдиторії, для обурених дзвінків довелося навіть виділяти окрему телефонну лінію. Але керівництво високо оцінило реформаторські здібності Анни, що змогла вдихнути нове життя в старе видання і збільшити його тираж."Як і очікувалося, Анна докладала чимало зусиль, щоб переробити House & Garden на свій лад. Надане компанією авто щоранку підвозило її до офісу о 7:30, і коли в неї був час протягом дня, вона розчищала старі, неопубліковані портфоліо з шаф артвідділу. Вона, Доппельт і Теллі проглядали шухляду за шухлядою, оцінюючи зображення, які виглядали моторошно позбавленими людського дотику, як, наприклад, обідні столи, ідеально накриті, але без жодного натяку, що за ними хтось їстиме. Десь за три дні Анна викинула замовлених статтей і фото вартістю приблизно 2 мільйони доларів." Фрагмент з біографії "Анна", Емі Оделл.〰️   Муза&Селінджер

Коли зовнішній світ хитається, єдине, що може втримати — внутрішня опора Варвара Лозко — авторка телеграм-каналу «Людина мисляча» — створила унікальний 7-денний філософсько-практичний курс «Філософія для життя» для тих, хто втомився жити в тривозі, постійному напруженні й пошуку сенсу назовні.Це не абстрактна теоретична філософія, а щоденна робота з мисленням, фокусом і внутрішнім станом — на основі стоїцизму, екзистенціалізму та практичної філософії життя.Завдяки цьому курсу ви:• навчитесь розрізняти, що в вашій силі, а що — ні, і перестанете з цим боротись;• перестанете витрачати енергію на зайве і не своє;• відчуєте спокій, опору в собі й стабільну внутрішню радість;• повернете контакт із собою — без втеч і самозради.В курсі можна взяти участь в одному з двох зручних для вас форматів:🌿 базовий (лише записи уроків + PDF-практикум) за 970 грн.🌊 поглиблений (все з «базового» + чат + одна онлайн-зустріч) за 1970 грн.📆 старт: 17 грудня (тривалість 7 днів), доступ залишається назавжди.Це курс не про ідеальне життя, а про опору в реальному — таким, яким воно є.Дізнатись більше про курс та  приєднатись можна тут✨

Парижани не знали ще такої холодної зими, як у 1941-1942 роках. Дехто звинувачував у цьому німецьких окупантів. Вулиці замело снігом і вкрило ожеледицею. Температура впала до рекордно низьких температур, були перебої в електропостачанні та брак вугілля. Сартр і Бовуар живуть у готелі "Mistral" і знову викладають у гімназіях. Зароблених ними грошей цілком вистачило б їм обом, якби вони не були змушені забезпечувати усю свою"родину".Центром життя лишається "Cafe de Flore" на бульварі Сен-Жермен, із мармуровими столами, червоними стільцями, дзеркалами на стінах та гарячою плитою. Це - "querencia" Бовуар і Сартра, запозичений у Гемінґвея термін, що позначає місце, де людина чується у безпеці. У цій кав'ярні можна усамітнитися на другому поверсі й попрацювати. Бовуар працює над новою книгою. Сартр швидко подолав розчарування розпадом "Socialisme et Liberte" і тепер продовжує власний "Resistance", роблячи для опору те, що вміє найліпше, - пише. Різдвяна вистава в таборі надихнула його написати нову п'єсу.Фрагмент з книги "Життя Симони де Бовуар", Алоїз Принц〰️   Муза&Селінджер

Через кілька місяців після коронації Едуарда VIII, стало відомо про його намір одружитися з американкою Волліс Сімпсон, яка вже була в другому шлюбі. Це спричинило конституційну кризу у Сполученому Королівстві. Відтак, Едуард зрікся королівського престолу й по тому носив титул герцога Віндзорського. Натомість престол посів його молодший брат Георг VI (батько Єлизавети ІІ).У ніч на 11 грудня колишній король виступив на радіо з такою промовою: «Я знайшов неможливим нести тяжкий тягар відповідальності й виконувати обов'язки короля без допомоги та підтримки жінки, котру я кохаю».Аби якось знизити градус уваги, пара покинула Британію і влітку 1937 прибула до Франції. Але через кілька років імперія знову вплинула на їхнє життя — близькі стосунки подружжя з нацистами з побоюванням сприймалися в Лондоні й у 1940-му герцогу Віндзорському було запропоновано стати губернатором Багамських островів. Якомога далі від Європи, США і всіх шпигунських скандалів, вони перебували там до 1945 року.Потім герцоги перебралися до США, де жили досить стримано. Близькі до пари люди розповідали, що Волліс сама готувала їжу, чоловік захоплювався квітникарством, але водночас від атрибутів аристократичного життя вони не відмовлялися. Герцогиня колекціонувала кутюрне вбрання Balenciaga і Chanel, а також часто купувала прикраси Cartier і Van Cleef & Arpels.Разом пара прожила все життя. Він помер у 1972 році, а вона пережила його на 14 років. Після смерті герцога Віндзорського пішли чутки про численні романи герцогині, проте жоден з них не підтвердився.〰️   Муза&Селінджер