Знаєте, який аргумент я останнім часом чую майже щотижня? «Америка дорога, Європа й Азія дешеві - треба перекладатися туди, бо там безпечніше на випадок корекції». Звучить настільки логічно, що більшість навіть не зупиняється перевірити. А дарма, бо тут змішані два зовсім різні питання, і саме це змішування коштує інвесторам грошей. Низький P/E справді пов'язаний із вищою дохідністю - але на горизонті десяти років і більше. На горизонті наступних шести місяців кореляція близька до нуля. Японія була «дешевою» майже два десятиліття - і це не рятувало її від просадок. Америку називали дорогою у 2017-му, 2019-му, 2021-му, 2024-му - а вона переписувала максимуми. Дисконт Європи й Азії - це часто не помилка ринку, а чесна ціна за іншу структуру: більше банків, циклічних виробництв і сировини, менше маржинальних технологічних платформ. Захист портфеля визначається сценарієм, горизонтом і функцією активу, а не мультиплікатором. Повний розбір - як я порівнюю США, Європу й Азію і де дешевизна працює, а де ні - чиатйте за посиланням нижчеhttps://mpatsan.com/thinking/desheva-aktsiia-ne-oznachaie-zakhysnu-yak-porivniuvaty-ssha-yevropu-y-aziiu