Дослідники Гарвардської школи інженерних та прикладних наук Дж. А. Полсона розробили метод 3D‑друку штучних м’язоподібних ниток з програмованим рухом у матеріалі. Система використовує активний рідкокристалічний еластомер, який змінює форму при нагріванні, і пасивний еластомер, що протистоїть деформації. При друку матеріали розташовуються поруч, а обертове сопло формує спіральні молекулярні орієнтації, що дозволяє контролювати випрямлення, закручування, стискання та розширення нитки. Демонстрації показали решітки, що при нагріванні переходять з плоских у куполоподібні форми, хвилеподібні нитки та м’які захвати, які охоплюють, стискають, піднімають і відпускають об’єкти. Дослідники вважають, що технологія може слугувати базою адаптивних м’яких роботизованих захватів, активних фільтрів, біомедичних пристроїв, термочутливих структур і архітектурних елементів, важко реалізованих традиційними актуаторами. Попри потенціал, підхід базується на тепловій активації, що знижує швидкість реакції та енергоефективність; створені структури залишаються експериментальними і не готові замінити традиційні робототехнічні приводи. https://www.youtube.com/watch?v=r5vUdW43Zf4