12 вересня 1919 року відбулася подія, яка назавжди змінила обличчя європейської політики ХХ століття. Італійський поет-декадент, авіатор та націоналіст Габріеле Д’Аннунціо на чолі 2600 добровольців-ардіті вибив із міста Фіуме франко-британські війська. Ця акція стала прямою відповіддю на Паризьку мирну конференцію, де Фіуме, попри значну італійську громаду та результати плебісциту 1918 року, віддали новоствореному Королівству сербів, хорватів і словенців, а саму Італію позбавили обіцяних Далмацьких територій. Політичний перформанс влаштований Д'Аннунціо перетворився на 15-місячне існування Італійського затишку Карнано. Д’Аннунціо проголосив себе "Команданте" і разом із синдикалістом Альцесте де Амбрісом уклав Конституцію "Carta del Carnaro". В країні започаткувлась естетика церемоній, гучних промовов, гасел та чорних сорочок яку з годом перейняла Італія на чолі з Муссоліні. За Д’Аннунціо Фіуме перетворилося на магніт для митців, поетів, журналістів і авангардистів. Тут опинилися футуристи, музиканти та театральні діячі, а саме місто стало своєрідною сценою для нової політичної й мистецької культури. Італійське регентство Карнаро проіснувало недовго. Після захоплення Фіуме Ґабріеле Д’Аннунціо відмовився визнавати Рапалльський договір 1920 року, за яким місто мало стати Вільною державою. Рим вирішив покласти край непокорі силою. У грудні італійська армія розпочала наступ на Фіуме, а кораблі обстріляли позиції легіонерів. Ці події увійшли в історію як «Криваве Різдво». 30 грудня Д’Аннунціо капітулював, а сама республіка в 1924 році перейшла під контроль Італії. Так завершився дворічний експеримент із революційною державою, що поєднала націоналізм, мистецтво та політичний радикалізм. ME NE FREGO☠️🇺🇦