ПРО "ПРОДАЖНОГО" ПАВЛЮЧЕНКА. Сьогодні серйозних дописів не буде - видихаю, нічого про важливе писати не хочу. Але трохи про особисте напишу.  За останній тиждень на мене "визверилися" пан Шрайк та пан Тарас Чорновіл, це не враховуючи звичайних коментаторів. Обидва працюють, хто прямо, хто опосередковано, на диаметрально протилежні політичні контори. Хтось мене вважає креатурою Подоляка, хтось Порошенка. І скільки б я не писав про своє ставлення до обох, скільки б не наголошував своє звичайне - "Зеленський та Порошенко - обісраті лузери яким не місце у владі", все одно навіжені постійно "пристьогують" мене до до одного, то до іншого табору.  Знаєте, я іноді емоційно реагую на необгрунтовану, на мою думку,  критику від звичайних людей - постійно хочеться прикрити канал-контору та займатися реальними справами, а після війни піти на пенсію. А от коли мене паплюжать ангажовані персонажі, то я прижмуруюсь від задоволення як ситий кіт після обіду - все ж таки є певне визнання своїх чеснот від тих, хто, як я вважаю, не має ані честі, ані совісті, ані, як у випадку з Чорновілом, розуму.  Я не знаю, чи так співпали зірки, чи у Мощунському лісі щось здохло, яле саме сьогодні я отримав дві пропозиції. Перша від "людей з орбіти Президента" - дивний персонаж Андрій запропонував "не пряме, але корисне для обох сторін" співробітництво з ОПУ, та  пообіцяв, "у випадку вашої згоди", ексклюзивні матеріали, які будуть сприяти популяризації вашого каналу". Одразу - то був не Ермак. )))) Інша пропозиція зустрічі була з табору вже протилежного - від старого знайомого з часів спільної роботи на Петра світ Олексійовича. Обіцяє зустріч "Ах с каким товарищем" та "владнання усіх непорозумінь, які між вами існують". Спитав - "Як це ти бачиш"? "Не дает Русь ответа". Головне - треба зустрітися.  І от знаєте, я почуваю себе зараз чисто як Чарнота з Булгаківського "Бігу" - "Я бы ради такого дела к комунистам записался. Расстрелял бы тебя и обратно бы выписался". Я не такий кровожерливий, розстрілювати нікого не хочу, але хочу на тиждень до Петра у пул придворних ЛОДів записатися та побачити, як Пантарас різко змінить своє ставлення до моєї геть не скромної персони.)) Але... Але я не продаюся. Як там співав не любимий багатьма Висоцький - "Но никогда им не увидеть нас прикованными к веслам на галерах". Нищеброд він такий - живе за принципом розумної достатньості і ніяк не бажає брати гроші у сильних світу цього, гроші, які тхнуть кров'ю, лайном, коксом, шоколадом  чи ще чимось. А я і є ніщеброд - статків не нажив, до цього захоплюючого процесу на маю ніякої схильності, тому погано уявляю - чим мене можна у цьому світі шантажувати щоби я хоч кому-небудь продався. І тому...  І тому канал і надалі буде працювати на засадах щирого презирства до будь яких персоналій в українському політикумі, засадах нещадної, проте обгрунтованої, критики їх дій, та задля досягнення, хочь мізерно часткового, двох "Програмних" цілей. По-перше - якісного інформування людей про реальний стан справ на "міжнародному", та не тільки, фронті без жодної політичної прив'язки заради збереження психіки та стійкості українців під час війни. А по-друге - задля того, щоби українців з критичним мисленням, українців, які реально дотримуються заповіді "Не сотвори собі кумира", особливо  з когорти обісратих пост-совків, ставало більше. Ну а закінчиться війна - візьму намет та оселюся на Трухановому на місяць, а канал прикрию та епітафію напишу у стилі - "Люди, я пройшов через все. Я вас не зрадив. Я не продав свої принципи, я не став мільйонером. І я передав вам свій досвід".    Ну і як завжди на десерт. "Зеленський та Порошенко - обісраті лузери які не мають права більше бути у владі". ))