Все своє життя я заздрю євреям білою заздрістю. Заздрю вмінню планувати розбудову своєї країни на десятиліття вперед. Заздрю байдужості до міжнародних норм у своїй боротьбі з ворогами Ізраїлю. Заздрю вмінню ставати життєво необхідними у своєму існуванні для "сильних світу цього". Процвітають у світі ті Держави, у яких євреї почуваються комфортно та без страху і навпаки - звідки вони тікають, там ситуація тільки погіршується, і зовсім не тільки по відношенню до євреїв. Я, український націоналіст,  бажаю розквіту своєї України де б українці єврейського походження почувалися рідними, а не ізгоями з клеймом "жидів хитрожопих". Я підтримував та підтримую  єврейську Державу у її боротьбі проти Ірану який "конституційно" вимагає її знищення. Я за встановлення "особливих стосунків" між нашими двома Країнами, бо ми маємо однакові цілі - вижити у ворожому оточенні та зберегти свою національну ідентичність. Ми тільки починаємо по факту будувати Українську Державу, до того ми більше ніж двадцять три роки її тільки знищували. І це при тому, що наші відставні та наявні прораби будували та будують її методом наукового тику, а не по прорахованому плану,  а наш наявний начальник будівництва є живим втіленням вислову Соломона Рубінчика з геніального роману Ефраїма Севели "Зупиніть літак, я злізу" - "Звичайний єврей або геній, або такий дурень, що дасть фору руським дурням" у другій його частині.  І створювати наш новий Генплан розбудови Української Держави ми повинні  з урахуванням єврейського досвіду та з залученням кращих єврейських умів у його розробці. Тільки тоді ми зможемо виростити свою нову національну еліту  у всіх галузях Держбудівництва, побудувати національну Державу "під ключ" у який українці єврейського походження будуть почувати себе Громадянами своєї Країни,  Україну вважати Рідною Батьківщиною, етнічних та інших українців рідними братами разом з усіма боронити її від наймерзеннішої та найкривавішої імперії за всі часи історії людства - російської. DIXI.