І ЗНОВУ НА ЗВ'ЯЗКУ НОВОРОСІЙСЬК. Я іноді розповідаю про наше частіше листування, іноді телефонні переговори, з моїм колишнім новоросійським колегою та його істерики після наших влучних ударів. Він вже збирався тікати у Владивосток мінімум два рази від українських ракет, дронів та Контрнаступу. З'являються його меседжи раптово, довго ми не розмовляємо, я завжди  регочу над його "Ну жили же мирно, хохлы вы ебаные"  перед його відключенням. Писав "Їбенею", вирішив перепочити, заходжу у ТГ - "там ти сидиш". Листування дослівно.- Серега, вы охуели вконец? Я в хлам был, за баранку нельзя. Во мне "Столичной" поллитра с прицепом (он пиво квасит с водкой) - куда я сьебусь если вьебут еще по флоту? Тут шухер жуткий, говорят сейчас нас выносить начнут. Блядь, куда от вас сьебаться? На хуя вы это начали? - Дятел, это мы на вас напали? Вьеби бояры и успокойся. Хоть сдохнешь  с улыбкой на устах. - Серега, давай мириться. Мне реально страшно. Вьебут по складам, полгорода разнесет. Я аж протрезвел...  - Жди, проси у хуйла защиты.  - Это чмо и себя не защитит, что ему до нас? Блядь, ну и хуйня творится. Хоть бы завтра о мире договорились.  - Помрій, дурнику - для вас все тільки починається. - Я тебя не совсем понимаю, но все равно - нужно мириться...  Цікаво. Ну ніби жива замальовка до суспільних настроїв у бидлостані.  Червень тільки починається.