Мої головні усвідомлення та правила як мами.З кожним роком материнства я все менше вірю в «правильне виховання» і все більше - у повагу до окремої особистості. Тому мої правила сьогодні такі:1. Мої діти — не моє продовження і не моя власність. Вони окремі люди зі своїм характером, виборами, бажаннями та шляхом.2. Я не хочу бути авторитетом, якого бояться. Я хочу бути людиною, до якої вони прийдуть, навіть якщо натворили повну хєрню.3. Я поважаю їхні кордони. Так само як хочу, щоб вони поважали мої. І статус «я мама» не дає мені права їх порушувати.4. Мої діти можуть сказати мені «ні». Можуть не погоджуватися зі мною, сперечатися і мати іншу думку. Для мене це не неповага.5. Я майже нічого не забороняю, але завжди наголошую на відповідальності. Ти можеш обирати. Але кожен вибір має наслідки — і вони теж твої.6. Я поважаю їхні емоції та настрої. Навіть коли не розумію. Навіть коли мені не подобається. І навіть коли мене це ображає.7. Я можу попросити пробачення у своїх дітей. Бо дорослі теж помиляються. І «я старша» не означає «я завжди права».8. Я не хочу виховати зручних дітей. Я хочу, щоб вони вміли чути себе, захищати себе і не жили все життя в страху когось розчарувати.9. Я не хочу прожити через них те, чого не прожила сама. Їхні мрії не зобов’язані бути схожими на мої.10. Я не хочу, щоб вони слухалися мене. Я хочу, щоб вони навчилися слухати себе. І знали: що б не сталося в їхньому житті, у них завжди є дім і мама, до якої можна прийти.Мабуть, моє головне усвідомлення як мами: я не знаю, як буде краще для моїх дітей. І моя задача не прожити їхнє життя правильно за них. А любити, бути поруч і не заважати їм стати собою.