На 33-му місяці великої війни можна вже робити висновки про ефективність міжнародної стратегії стримування Рф:– Географія війни розширюється, як агресивний рак. Іран є активним співучасником злочину. Війська КНДР, 70 років тому відкинуті за 38-му паралель на Корейському півострові, з’явилися на кордоні Європи. Російські ракети й дрони залітають у Польщу та Румунію.– Спецслужби Рф розгорнули у Європі диверсійну кампанію: сходять з рейок потяги, палають заводи. Путін оплачує діяльність лівих і правих екстремістів, які отруюють політичні системи своїх країн.– Європейська безпека стала настільки крихкою, що традиційно нейтральні Швеція та Фінляндія були змушені стрімко приєднатися до НАТО. Низка країн натомість обрала для себе роль проросійських колаборантів.– Рф веде гібридну війну проти Молдови та Грузії, і Грузія на межі капітуляції. По всьому світу квітне глобальна мережа російської пропаганди та дезінформації.– Безкарність Рф і особисто Путіна, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд, перетворює на жарт міжнародне право і Статут ООН. Менші країни змушені шукати собі сильних покровителів, і це стимулює розширення антизахідного альянсу.Якщо план стримування не спрацював, може, час перейти до Плану перемоги?