У можливому майбутньому навіть першокласним російським міфотворцям (які залишаться на уламках Рф) буде важко після фіналу Путіна зліпити історичний образ «великого вождя». Параноїку Сталіну записали в заслуги індустріалізацію і взяття Берліна. А що нинішньому – запуск «ВКонтактє» і геноцидні війни проти набагато менших Грузії та України? І без результату.Росіяни люблять усе велике й очевидно фейкове. Найбільше, що є сьогодні в Рф, – це розрив між дрібною особистістю Путіна та його космічними амбіціями. Дослідники майбутнього здивуються, відкривши, як сильно російська політика останніх десятиліть визначалась особистими страхами лідера.Помаранчева революція, віруси, Навальний, старіння, русофобія (як наслідок глобального хамства й нахабства Рф), незалежні медіа, Пригожин, імітаційні поїздки на фронт… Здається, до переліку можна додати жорсткі та прямі ініціативи Володимира Зеленського. Наскільки сильно треба боятися прямої розмови з українським лідером на тяжку тему, щоб замість цього обрати продовження кривавої війни?