Перебуваючи у роздумах чи зможе Ілія Топурія перевершити Конора Макргрегора саме як явище, я дійшов висновку що одним із факторів успіху, було та є сприйняття аудиторії. Золота епоха 2016-2018 років поступається сьогоденню в усьому, це видно навіть неозброєним оком. В пам'яті лише з десяток культових боїв, так працює ностальгія, дійсність важче сприймати ніж минуле. Саме тому навіть для мене було неочікуваністю, дізнатися що навіть золота доба важкої ваги, поступається сьогоденню. Я узяв всього лише топ-5 але якщо хочете повноцінне порівняння кожного дивізіону, дайте знати у коментарях. Отже повертаючись до рейтингу. Лише Мір та Дос-Сантос тих часів зберегли би позиції, з Шейном Карвіном 50/50 але враховуючи його витривалість. Інших би просто переїхали. І це при-тому що тяжі наче як лайно. Тож дефіциту видовища зараз точно немає. А от як це буде сприйнято, хороше питання. В тому що років через 5 чинна епоха вважатиметься найсильнішою в мене вже немає сумнівів. А які у вас думки з цього приводу?