Нию й не нию з приводу та без

Мав на сьогодні іспит на корпоративну сертифікацію.Звільнив собі під то діло час, переніс усі міти. За пів годинки до початку сідаю собі з чаєм, шоколадкою, все як треба. Починаю проходити "System Check-up".Zen не працює, understandable, розчехлив Safari. Ввів усі свої дані, як-от імʼя, прізвище, місце проживання, та завантажив їхню програму.Просить доступ до мікрофона та камери — дав.Просить доступ до інших програм на моєму ПК — дав.Просить доступ до функції доступності (ще глибше зонд у сраку крч) — намагаюся дати, просить sudo. Беру запитую sudo на пів годинки через IT Support та надаю доступ.Просить підготувати ID — дістаю її з-під завалів у моїй кімнаті.Починає перевірку, просить похлопати та сказати 1 2 3 — роблю.Перевіряє мікрофон, камеру, наявність інших відкритих програм.Просить зробити тест мережі на можливість стрімінгу відео — починаю.Проходить 5 хв.Червоне повідомлення: "Система не підтримує стрімінг відео". Пропонує вимкнути фаєрвол. Дивлюся, він уже вимкнений.Рестартую тест — знову падає.Перезапускаю програму, роблю всі ті самі дії — падає.Каже: "Все хуйня у тебе, перенось іспит". Натискаю перенести: "Код доступу невалідний".Перезапускаю програму — не працює.Пишу в підтримку, переношу іспит на місяць уперед, ставлю в корпоративній гугл-табличці, що переніс на місяць.Питають, чому переніс. Не відповідаю.Fin.

Для мене рік був дивний. Загалом подій було багато, і чимало з них дуже значні для мене.Якщо пройтися сухим списком, то:- Топ-10 у ґарупі. Абсолютно неіронічно моє головне досягнення року. Це банально багато значить для мене. Прямий результат багаторічних старань та щирої любові до франшизи.- Довгоочікуваний реліз Xenoblade Chronicles X: DE та Pokemon Legends Z-A. Останні взагалі вперше за тривалий час інноваційні та веселі покемони.- Успішне лікування моєї курки від раку.- Анонс та реліз другого свіча. Котрий я досі не купив, але факт його існування все ще розводить мене на сентиментальні сльози.- Початок гаражної арки.- Спідран по класиці серіалів: TWD, Peaky Blinders, Dexter, Sopranos🔥- Ave Mujica?- Другий канал ._.- Втеча з тонучого судна Windows: спочатку на Linux, а тепер і на Mac.- Дика і буквально пʼяна поїздка до Києва та загалом збільшення соціальної активності.- Доведення до абсурду моєї нової улюбленої шизи homelab/self-hosting.- Перший повний сезон F1, проведений у чудовій компанії.- Робоче зростання та перша зміна проєкту.Озираючись назад і особливо враховуючи, що війна досі триває, рік вийшов дуже непоганим. Але є одне але. Головна моя проблема (через яку цей пост вже тричі змінював форму) - абсолютна відсутність відчуття наповненості. Я споживав і рухався. Для когось цього вже було б досягненням. Але для мене дуже важко просто існувати. Мене сильно засмучує факт, що в цьому списку немає жодної згадки про гру чи хоча б один із сотні моїх проєктів. Навіть стан цього каналу я не можу назвати прийнятним за своїми мірками. Я можу вигадати безліч виправдань - робота, ще якась фігня. І це навіть частково правда. Якщо давати загальну характеристику року, то це рік кар’єрного розвитку й зростання, але. Але. Факт залишається фактом. За цей рік нічого, чим би я міг гордитися, я не зробив(окрім топ-10 у ґарупі, але це інше). Це не катастрофа. З особистого погляду рік навіть можна назвати непоганим. Це легко помітити, якщо просто порівняти обсяги підсумкових постів за кілька останніх років (2023, 2024, а 2022 був шик). Тому якщо загадувати побажання на наступний рік, то перше - це звісно щоб закінчилась війна. Не абияк, а гідно й справедливо.І друге - я хочу нарешті приділити більше уваги тому, чого я насправді хочу, а не лише тому, що мені треба робити.

Зараз у Києві триває розбір завалів звичайного житлового будинку після російського удару. Черговий масований удар проти наших міст та громад. Знову вбивства. Відомо вже щонайменше, на жаль, про вісьмох загиблих. Серед них одна дитина. Мої співчуття всім рідним та близьким. Люди досі можуть бути під завалами. Десятки поранених. Ці сьогоднішні російські ракети та ударні дрони є чіткою відповіддю всім у світі, хто тижнями й місяцями закликав до припинення вогню та до реальної дипломатії. Росія обирає балістику, а не стіл перемовин. Обирає продовжувати вбивства, а не закінчувати війну. І це означає, що Росія досі не боїться наслідків. Росія досі користується тим, що принаймні частина світу заплющує очі на вбитих дітей і шукає виправдань для Путіна. Ми очікуємо реакцію Китаю на те, що відбувається. Китай неодноразово закликав до нерозширення війни та до припинення вогню. Цього немає через Росію. Ми очікуємо на реакцію Угорщини. Смерть дітей повинна спричиняти точно більші емоції, ніж будь-що. Ми очікуємо на реакцію кожного у світі, хто закликав до миру, а зараз частіше мовчить, ніж займає принципові позиції. І вже точно час нових жорстких санкцій проти Росії за все, що вона робить. Вже зірвані всі дедлайни, зіпсовані десятки можливостей для дипломатії. Росія повинна відчувати свою відповідальність за кожен удар, за кожен день цієї війни. Вічна памʼять усім жертвам Росії!

Взагалі якось не вкладається у голові, що у великому 2025 році від народження спасителя Ісуса Христа хтось і далі абсолютно неіронічно гейтить Майстрів Мечу Онлайн.Мені чомусь здавалося, що оцей forced-хейт дійсно якісних історій, як-от САО чи Франкс, ми залишили десь у році так п’ятнадцятому. Коли хлопці та жінки віку 14 років, котрих у школі били за перегляд аніме (як тоді було прийнято у суспільстві), надивившись своїх лідерів думок на ютуб Крапка тв, яким у свою чергу треба було набити якнайбільше переглядів, аби вибити відсотки з реклами бітс бай доктор дре, от тоді вони й пішли тупо ні за що глумитися з таких тайтлів, як SAO.І ж цей ресентимент реально зміг набрати популярності виключно через той факт, що фанбаза тайтлів рівня САО — це дорослі люди, які завжди відкриті до конструктивної критики, з середнім IQ вище за 70. Що, звісно, не можна сказати про фанбази тайтлів на кшталт Насруто, Ван Дріста, Попущеного алхіміка і на той момент гайпуючих Титанів. Бо з цими дебілами такий трюк не проканав, адже кричащі діти-фанати того шлаку абсолютно не сприймали будь-яку критику на адресу їхнього гнусного тайтлу без жодних свіжих ідей та з тупо шаблонними персонажами.На противагу цьому Sword Art Online — неймовірна й інноваційна історія про потрапляння героїв у чарівний фентезійний світ із дійсно справжніми персонажами, кожен з яких має свої недоліки та власну історію. Чого тільки вартий перший данж, де головний герой Кірігая "Кіріто" Кадзуто, несучи на собі важке бремя "бети", після трагічної смерті лідера групи має в одиночку вбити важкого боса. Чи романтична лінія між Асуною та Кіріґаєю, котра проходить через усю арку Айнкраду та Айфгельму. Їхню живу хімію намагається повторити ледь не кожне романтичне аніме після виходу Майстрів, але будемо відверті — ще ніхто навіть близько не підійшов до цього рівня. Чесно, на моменті зі зґвалтуванням Асуни на очах Кіріто я ледь не плакав, бо навіть Берсерк (2016) не дійшов до такого рівня зв’язку між персонажами.І це я ще мовчу про те, як автор досконально вносить реальні аспекти з ігор у свою історію. Мені, як ґеймеру, було дуже цікаво бачити, як виглядає відкривання меню, використання зброї, ходьба та перенос прогресу персонажа між іграми завдяки одному рушію.А як ультимативний аргумент якості САО — це всі підробки, котрі почали з’являтися після. Бо, як ми знаємо, саме SAO створило жанр ісєкай. А всі ісекаї — гівно. А САО — ні.

ANONYMOUS;CODE тривалий час була в мене на слуху через її належність до серії Science Adventure.І від того навіть трохи прикро, що вона не досягає тієї вершини, яку свого часу для мене встановили STEINS;GATE та тим паче STEINS;GATE 0. Можливо, мої очікування були трохи нереалістичними, але під час читання для мене не було жодної сенсації чи несподіваних поворотів сюжету (особливо головний плоттвіст).З іншого боку, хоч і не досягнувши вершин рівня хвіртки, A;C також і не падає так низько, як іноді собі дозволяли інші історії цієї серії. Усілякого дурного фансервісу, непотрібних романтичних лінії чи дикого крінжу тут немає. Навіть місцевий персонаж дитина не є типовим представником лолікону-педофілії, що приємно здивувало.Крім того, як би смішно це не звучало, ґеймплейна складова тут неймовірно круто реалізована. Іноді вона буквально викликала мурашки по тілі. Та і загалом рівень полірування, музики, цгшок, якості спрайтів та навіть коміксних катсцен тут на А+, хоча, ймовірно, це вже стандарт в жанрі візуальних новел (я читаю їх не так багато).Може і не так вражаючі, але ANONYMOUS;CODE для мене є гідним продовженням ідеї серії. І тепер я з нетерпінням чекаю куди піде далі історія цього світу, адже фінал нормально так навалив контексту для всього що відбувалось раніше і що може бути далі