38 років тому, 28 травня 1987 року, 19-річний німецький хлопець Матіас Руст влаштував такий цирк, що досі в кремлівських підвалах дрижаки. Він злетів на маленькому одномоторному літаку "Cessna-172" із Гамбурга, пролетів половину Європи, безперешкодно проскочив через хвалену систему ППО СРСР — і спокійно приземлився в самому серці москви, біля Василія Блаженного. Просто уявіть: совкова імперія зі своїми ракетами, радарами, винищувачами й мільйонами вусатих вартових, — і тут Руст намахує кола над кремлем, сідає біля Червоної площі, виходить з літака і ще годину роздає автографи перехожим. Совок просто обісрався в прямому ефірі.Малий сів один, а з собою — всю радянську армію. Командувачі округів, генерали ППО, міністр оборони — всі пішли під ніж. Американський аналітик Вільям Одом тоді заявив, що після польоту Руста чистка в радянській армії була такою самою масштабною, як у 1937 році за сталіна. Гіршого приниження для червоних мундирів годі й уявити. Ідеологічна імперія прогнулася під вагою власної брехні.Горбачову тоді ледь серце не стало. Він розлючено трощив зв’язки, бо зрозумів: оборонна "міць" СРСР — це декорація, фанера, зліплена з страху й рапортів. І правда, совки досі не люблять згадувати цю історію. Бо вона демонструє головне: совок був колосом на глиняних ногах. І те, що з нього сипалося в 1987-му, у 1991-му остаточно розлетілося на порох.Сьогодні московія — прямий спадкоємець цієї гнилої імперії. Та сама хвороба: маразм, корупція, показуха і репресії. І на неї теж чекає свій Руст. Символічний чи реальний — неважливо. Важливо, що вона теж догниє, трісне і розсиплеться. І вже скоро.Подох совок — подохне й рашистський виродок. І це буде видовищно.