У глибині душі я сором’язлива. Мене хвилює думка оточуючих. Я часто ловлю себе на тому, що прокручую в голові розмови й думаю: чи не образила я когось, чи не сказала зайвого, чи не була надто різкою. Це відчуття сорому знайоме мені давно. З роками воно, звісно, стало меншим - більш усвідомленим. Я вже краще розумію, що не кожна чужа реакція - це вирок мені. Але сказати, що сором зник повністю, я не можу. Він усе ще поруч. Просто тепер я з ним у діалозі. Колись на очному заході психологиня Наталія Холоденко сказала фразу, яка мені дуже відгукнулася:‼️ потрібно “оголитися” — бути собою якомога більше і не боятися це показувати іншим. Чим менша наша «тінь», тим менше страждань. Саме тому я дозволяю собі бути справжньою в соціальних мережах. Без маски холодної королеви. Без удаваної ідеальності. Штучний образ у соцмережах, на мій погляд, не приваблює. Він радше відштовхує, викликає напругу й агресію. Бо за глянцем завжди відчувається фальш — і вона болить не лише тому, хто дивиться, а й тому, хто її носить. Бути собою - це не означає виливати на світ усе без фільтрів. Це означає не брехати про головне. Не створювати мильну бульбашку, в якій нібито красиво й безпечно, але насправді дуже самотньо. Справжність - це про свободу. Про менше сорому. Про менше страждань. І про більше живого контакту - з собою й з іншими. І, мабуть, саме цього нам усім так бракує. Ми із моїм колегою психологом Сергій Цвєтухін, плануємо провести очний в м. Києві та в дистанційному форматі тренінг «Особистісне зростання». Слідкуйте за нашими сторінками в соціальних мережах і долучайтеся до заходу. Поговоримо про сором та інші почуття, які заважають вам зростати 🤗

До речі, а як у вас із почуттям сорому? Ваш юрист, психолог - Лілія Орел