Мій любий читачу,Ах, які ж прекрасні традиції нашого королівства! Деякі родини настільки досконало опанували мистецтво перетворення грошей на повітря, що навіть алхіміки минулого могли б аплодувати стоячи. І ось знову, під невсипущим поглядом Великого Мага - Рустама Колесніка з Юридичної Практики, вірні учні та почесні гості зібралися на чергову урочисту церемонію саджання… надій, обіцянок і, звісно ж, дерев.Цього разу дійство мало назву Алея юридичної практики – звучить, погодьтеся, велично! Благородна мета, піднесені промови, схвильовані світлини для літописів, де кожен присутній виглядає так, ніби щойно власноруч збудував фундамент правничого майбутнього нашого королівства. Ідеально.Але, мій любий читачу, у мене є невеличке запитання: а де ж той величний ліс, що мав би вже здійматися в небо? За всі ці роки мало б вирости не просто кілька кволих саджанців, а цілий правничий Версаль – з тінистими алеями, де можна було б роздумувати про високі ідеали професії, та з лавками під розлогими кронами для шанованих ветеранів юридичних баталій.Але чомусь щороку садять, садять… і садять знову. Невже хтось забув полити? Чи, можливо, коріння цих ініціатив так само міцне, як деякі юридичні обіцянки – багато шуму, але жодних плодів?І ще один цікавий момент: на таке дійство, як відомо, приходять або за власним бажанням, або… щоб не потрапити до чорного списку. Бо, як кажуть знаючі люди, Великий Маг веде спеціальний блокнот, куди занотовує імена всіх тих, хто з якихось загадкових причин не знайшов часу приєднатися до цієї звісно добровільної і величної справи. І що ж потім відбувається з тими, хто уникає таких урочистостей? Ах, мій любий читачу, ми ж з вами знаємо, що деякі таємниці краще не розгадувати…Що ж, сезон юридичних ритуалів лише розпочинається, і всі, без сумніву, мусять виживати в нелегкі часи. Але чи бодай хтось наважиться поставити незручне питання: куди ж, зрештою, зникають усі ці саджанці? І чи не так само, як вони, зникають у повітрі всі ті великі слова та гучні обіцянки, що так люблять роздавати на подібних церемоніях?Тож поки найшанованіші представники правничого королівства позують на тлі чергової висадженої надії, ми продовжимо спостерігати й рахувати – хто знає, можливо, цього разу хоч щось таки приживеться.Завжди з іронією і увагою, Леді Віслдаун