🚨 Найсильніша відповідь на шантаж і тиск Трампа — законопроект щодо скасування угоди про надра. Настав час дипломатії через силу.

⚡ ЩО СТАЛОСЯ

9 жовтня Трамп після розмови з Путіним оголосив, що Росія «негайно» постачатиме понад 300 тисяч тонн дизельного пального американському й світовому ринкам. Далі: 500 тисяч тонн у листопаді, мільйон «одразу після цього» і ще три мільйони залежно від стану російських НПЗ. Він подякував Путіну публічно. Того ж дня Мінфін США видав генеральну ліцензію № 135: вона дозволяє продаж, постачання й імпорт російського дизелю, зокрема до США, до 7 квітня 2027 року.

Це сталося в день, коли в Маямі Віткофф і Кушнер зустрічалися з українською делегацією. І за кілька тижнів після того, як Трамп підписав закон про посилення санкцій проти Росії.

⚖️ ЩО КАЖЕ ЗАКОН 2022 РОКУ: ТЕКСТ, А НЕ ЗАЯВИ

Ending Importation of Russian Oil Act, Public Law 117-109 від 8 квітня 2022 року. Закон короткий.

▪️ Розділ 2: усі товари російського походження з розділу 27 Гармонізованого тарифу США «shall be banned from importation into the United States». Це мінеральне пальне й продукти перегонки нафти, тобто дизель. Слово «shall» означає обов'язок.

▪️ Розділ 3(a): єдиний спосіб зняти заборону — сертифікація президента, яка набуває чинності лише через 90 днів і лише якщо Конгрес за цей час не ухвалить резолюцію про непогодження.

▪️ Розділ 3(b): за 45 днів до сертифікації президент зобов'язаний провести консультації з профільними комітетами Палати й Сенату і подати звіт з обґрунтуванням.

▪️ Розділ 3(c): сертифікація можлива лише з визначенням, що Росія (A) погодилася вивести війська й припинити бойові дії, і цю угоду прийняв вільний та незалежний уряд України; (B) не загрожує країнам НАТО; (C) визнає право українців самим обирати владу.

Ліцензія № 135 діє негайно. Вона не містить ні сертифікації, ні 45 днів консультацій, ні 90-денного періоду, ні жодної з умов (A)–(C). А війна триває. І при цьому вона прямо дозволяє «importation into the United States».

У тексті закону немає жодного права видавати ліцензії в обхід розділу 3. Якби президент міг зняти заборону ліцензією, весь розділ 3 з його процедурою й контролем Конгресу був би безглуздим. Закон діє без жодного рішення суду. Стаття II, розділ 3 Конституції США зобов'язує президента сумлінно виконувати закони. Республіканець Том Тіліс сказав, що є «обґрунтований аргумент», що президент закон не виконує. Його позицію підтримали ще п'ятеро сенаторів: Коллінз, Мурковскі, Кертіс, Шахін і Блюменталь.

Це не «спірне тлумачення». Це ліцензія, що виглядає як обхід закону, ухваленого 100 голосами проти 0.

📉 ДОПОМОГА: ВІД ПРЯМОЇ ДО НУЛЯ

За Інститутом Кіля, США були найбільшим донором у 2022–2024 роках: близько 115 млрд євро (≈135 млрд дол.) урядової допомоги. Спершу пакети з американських запасів часто сягали 600–800 млн дол., а найбільший, у січні 2023-го, становив 2,85 млрд.

Далі:

▪️ середина 2023 — початок 2024: республіканці в Конгресі заблокували новий пакет;

▪️ квітень 2024: ухвалено п'ятий і останній пакетний закон;

▪️ 2025: за Кілем, американська допомога впала на 99%. Було лише один військовий пакет на 0,4 млрд євро і жодних нових асигнувань на фінансову чи гуманітарну підтримку;

▪️ 2026: за CFR, значного нового законодавства чи рішень про допомогу немає. Виплачено лише 59% з 195 млрд дол., які Конгрес виділив з 2022 року. Допомога вичерпується.

Те, що ще надходить за пакетами, — результат рішень Байдена й Конгресу 2022–2024 років, а не нинішньої адміністрації. Навіть невикористані 4,96 млрд дол. повноважень на передачу зі складів (PDA), які вже схвалив Конгрес, лежать без діла (CRS).

Тепер США не дають зброю, а продають її. Через PURL союзники по НАТО платять за американську зброю й передають її Україні: 3,7 млрд євро у 2025-му й щонайменше 3 млрд євро в січні–червні 2026-го (Кіль). Понад 90% поставок за PURL — зі складів США. Нової американської військової допомоги коштом платників податків немає з січня 2025 року. Є продаж, який оплачує Європа. И саме його тепер використовують як важіль тиску.

💰 «300 МІЛЬЯРДІВ» — АБСУРД

Трамп повторює «понад 300 млрд», у березні 2025-го казав навіть 350. Жодна методика цього не підтверджує (CNN, Kiel).

▪️ Кіль: з січня 2022-го по червень 2025-го США виділили Україні ≈134 млрд дол.

▪️ Конгрес виділив на всю війну 195 млрд дол. (станом на 31.03.2026), але це включає витрати, які не є допомогою Україні, наприклад американські війська в Європі. Безпосередньо Україні, за Кілем, призначено ≈127 млрд.

▪️ Навіть 195 млрд на 105 млрд менше за «300».

▪️ Європа вже обігнала США: понад 235 млрд дол. проти ≈135 млрд з січня 2022-го по лютий 2026-го (Statista за даними Кіля).

Скільки з цих коштів справді вийшло з США? Розрахунок (оцінка):

1️⃣ З 195 млрд виходять ≈68 млрд власних витрат США. Лишається ≈127 млрд прямої допомоги.

2️⃣ Військова її частина — ≈74 млрд (Кіль). За оцінкою CSIS, 86% військової допомоги витрачається в США: на контракти американських виробників і поповнення запасів. Це ≈64 млрд. За кордон пішло ≈10 млрд.

3️⃣ Решта прямої допомоги, ≈53 млрд, — фінансова й гуманітарна, яка здебільшого справді залишила США.

4️⃣ Разом гроші, що фізично покинули США, — ≈63 млрд дол. Це приблизно третина від 195 млрд (CSIS дає діапазон 28–40%).

5️⃣ З ≈64 млрд, що лишилися в американській економіці, частина повернулася державі податками. Якщо взяти 15–25% (припущення), це ≈10–16 млрд.

Отже, «300 млрд» — вигадка, роздута в 2,4–4,8 раза. Зброя, яку Україна отримала, — справжня допомога. Але гроші за неї отримали американські виробники.

🕵️ ТИСК РОЗВІДДАНИМИ: ЯК ЦЕ БУЛО З УГОДОЮ ПРО НАДРА І ЯК ПОВТОРЮЄТЬСЯ ЗАРАЗ

2025 рік. Після скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого угода про надра не була підписана. 5 березня Трамп наказав призупинити обмін розвідданими й військову допомогу. Директор ЦРУ Реткліфф підтвердив паузу. Reuters писав, що це збільшує тиск на Зеленського й відкладає підписання угоди про ресурси. VOA зазначала, що Трамп хоче зробити військову допомогу залежною від доступу до українських копалин.

11 березня в Джидді США пообіцяли відновити розвіддані й допомогу, а в спільній заяві сторони домовилися «якнайшвидше» укласти угоду про критичні мінерали. 30 квітня її підписали.

Юридично причинності ми не доводимо. Але послідовність очевидна: призупинення розвідданих і допомоги → готовність Києва підписати → підписання.

2026 рік. Після зустрічі в Маямі 9 жовтня Axios з посиланням на українського посадовця повідомив: Віткофф і Кушнер пригрозили припинити доступ до американських розвідданих. За Axios, це було через удари по російських НПЗ; TASS із посиланням на Axios пише про вимогу поступок. США заперечують явну погрозу. Але американський посадовець, за Kyiv Post, підтвердив, що вони нагадали Києву про «взаємність» з огляду на поставки боєприпасів і розвідданих і попередили не шкодити американським споживачам.

Паралельно, за NYT (10 жовтня), США запропонували Москві доступ до заморожених активів, продаж Lukoil і білоруський калій в обмін на обмежене перемир'я. Жертві погрожують, агресору пропонують винагороду.

🪓 ЩО ПІДПИСАНА УГОДА РОБИТЬ З УКРАЇНОЮ

Це угода, яка наражає власника надр на явну економічну шкоду, а за формою нагадує колоніальну: сильніший диктує умови слабшому, якого перед тим залякали.

Захисники угоди кажуть, що надра лишаються власністю України, що внесок стосується лише нових ліцензій і що фонд керується порівну. Це правда. Але дивіться, що написано в самих умовах.

1️⃣ Асиметрія внесків. Україна вносить «безвідкличний роялті-інтерес», тобто 50% доходів від нових ліцензій і угод про розподіл продукції (ліцензійні платежі, роялті, прибуток). Це не разовий внесок, а перманентна частка. Внесок США — переважно в натурі: оцінена вартість нової військової допомоги й технічної допомоги. Початковий капітал у 150 млн дол. — по 75 млн з кожного боку. Але нової допомоги США не надають: з січня 2025 року вони лише продають зброю. Тобто Україна вже заплатила своє, а США платять тим, чого не дають.

2️⃣ Безстроковість і вихід лише за згодою. Строк Угоди необмежений. Ст. XI: вона діє, доки сторони не погодяться її припинити. Тобто вийти можна лише тоді, коли друга сторона дозволить.