Спадок вирішує все? Римська інфраструктура.Сьогодні розглянемо дослідження Dalgaard, Kaarsen, Olsson та Selaya (2021), яке вивчає, як інфраструктура Римської імперії вплинула на економічний розвиток її колишніх провінцій.Один з цікавих висновків роботи є те: що важливим фактором сьогоднішнього процвітання Європи є не просто початкова наявність давньої інфраструктури, а її безперервне використання та модернізація.Щоб довести це, автори використали свого роду «природний експеримент»: вони порівняли довгостроковий вплив римських доріг у Європі та на Близькому Сході й у Північній Африці (регіон MENA). Це порівняння особливо цікаве, адже за часів імперії провінції Єгипту, Сирії чи Карфагену були значно заможнішими за Галію чи Британію.Однак після ісламських завоювань у регіоні MENA відбувся фатальний історичний поворот — «відмова від колеса». Місце колісного транспорту зайняв верблюд, який виявився значно ефективнішим для нових економічних реалій та пустельних умов.Від себе додам, що цей "поворот" відбувся через руйнування арабами римських інститутів, аграрної системи (іригаційна система) та торговельних зв'язків з Європою, що трансформувало місцеву економіку до невпізнання (моя цікава стаття про Африку, як перлину імперії). У цій новій реальності, орієнтованій на пустельні шляхи, верблюд став фактично безальтернативним засобом пересування і тому потреба в дорогах відпала.Відповідно, в цьому регіоні інфраструктурний спадок імперії був втрачений, на відміну від Європи, де він став фундаментом для подальшого розвитку, що можна побачити по її головних столицях — Лютеції (Париж) та Лондініумі (Лондон).У їхньому досліджені ці столиці наведені як потужна візуальна ілюстрація спадкоємності. Автори поєднали дві карти: перша — це мережа римських доріг, яка показує, що Лютеція та Лондініум ще тоді були важливими транспортними вузлами. Друга — це сучасні супутникові знімки нічного освітлення, де яскравість світла прямо вказує на рівень економічного розвитку (чим сильніше освітлення тим вищий економічний розвиток на тій чи іншій території).І результат вражає: густа сітка римських доріг майже ідеально збігається з найяскравішими вогнями сучасної Європи. Це наочно демонструє, що місця, які були ключовими центрами дві тисячі років тому, зберегли цей статус і сьогодні є осередками процвітання.Також можна згадати й інші міста, зокрема Ліон, де намісник Марк Агріппа (кінець І ст. до н.е.) розпочав масштабне будівництво доріг, зробивши Лугдунум (Ліон) центральним вузлом у Галії, що з'єднував південь, Атлантику, Північне море та Рейн.Завдяки своєму стратегічному положенню в новій мережі доріг місто почало стрімко зростати, затьмаривши навіть старі грецькі колонії на півдні (Массалія), і на два століття стало головним римським містом у Галії. Сьогодні ж Ліон є третім містом Франції та значним її політичним та культурним центром. Висновки:🧩 Інфраструктурна спадковість надзвичайно стійка. Регіони з вищою щільністю римських доріг сьогодні мають значно вищу щільність сучасної дорожньої мережі. Це свідчить про те, що інвестиції в інфраструктуру мають довготривалий, майже тисячолітній ефект (за умов, що її і далі використовують).🧩 Давня інфраструктура корелює із сучасним добробутом. Щільність римських доріг є надійним індикатором вищого економічного розвитку сьогодні.