Одесу наповнюють лункі звуки генераторів. Люди збираються у великих ТЦ, кафе й ресторанах, аби дістати крихту електроенергії для своїх девайсів. Сивий чоловік у джинсовці та в’язаному светрі сидить на підлозі біля сьомої каси в «Сільпо». Автівки бігають туди-сюди, кожна везе людину, закутану у власні справи.Місто дихає, хоч і пошрамоване ворогом. Не зламалося й не зламається. Мої вуха та очі вловлюють неприємні нотки загального настрою. Де не де, лунають схожі тези, десь позитивні а десь ось такі, які чув й в Херсоні також:«А що сталося? Де вода ділася?»«Знову ППО ні чорта не збиває!»«Ой, це якби ми не пускали на них дрони, цього б не було! Тепер путін нам мститься»«Аби вже домовилися — і все це скінчилося…»«Слава Україні! Дайте закурити»Втома є. Вона всюди. Але це війна на виживання. Вона завжди нею була. Споконвіку кацап бажає нас знищити! Якщо домовимося, якщо не будемо боротися з ворогом, рано чи пізно доведеться «домовлятися» вже за інші міста… А потім, можливо, й міст не буде. А потім, можливо, вже в складі купи гною доведеться йти проти європейських країн.Якщо дозволимо. Якщо не будемо стояти. Якщо опустимо руки. Якщо не змінимося. Якщо всі до одного українця не приймуть той факт, що Україну нищить росія та росіяни зі всім руцкім — помремо.P.S. жодної претензії до Одеси та одеситів не маю. Фантастичне, красиве українське місто🙌Просто мав нагоду відвідати його вчора, одразу після масового обстрілу... як і всі місто Одеса жива, тримається й дихає хоч і під звуки генераторів та загального, спричиненого ворогом болю. 💔❤️‍🩹❤️‍🔥