Рубрика «Запитай у психолога» від Центру життєстійкості м. Рівне

Нам пишуть:
❓

«Я дуже тривожуся за близьких: постійно перевіряю новини, телефон, заглядаю у батьківськи чат, щоб дізнатися, що з дитиною все добре. Інколи уявляю найгірші сценарії і від цього дуже неприємно. Як навчитися не накручувати себе?»
Що на це відповідає психологиня?

👇

Коли є реальна небезпека у країні, а звідусіль лунають негативні новини, тривога за близьких –не «надуманість», а природна реакція прив’язаності. Мозок намагається захистити тих, кого любить. Проблема не у самому почутті тривоги, а в тому, як ми діємо. Давайте розглянемо цей цикл:🔄 тривога → перевірка новин/телефону → коротке полегшення → ще більша потреба перевіряти → більше тривоги.

🧠 Мозок звикає: «перевірка = безпека». Але насправді це лише підсилює залежність від контролю. Що відбувається, коли ви уявляєте найгірші сценарії?⭕ Це називається катастрофізація – автоматичне мислення в стилі «а раптом…». Мозок намагається «підготуватися» до небезпеки, але замість захисту ви отримуєте виснаження.

📌 Ось що потрібно запам'ятати:Думка ≠ реальність. Уява ≠ передбачення. Що може допомогти?1⃣ Обмежений, структурований контакт з новинами. Не «не читати взагалі», а:• 1–2 визначені проміжки часу на день;• без безперервного моніторингу;• без скролінгу перед сном. Це повертає відчуття керованості.2⃣ Техніка «Відкладене хвилювання». Коли з’являється думка «А раптом щось сталося…», скажіть собі «Я подумаю про це о 19:00». І поверніться до справ. Спочатку мозок буде протестувати. Але з практикою він вчиться не запускати тривожний сценарій автоматично.3⃣ Розділити контроль і вплив. Запитайте себе:Чи допомагає моя перевірка реально змінити ситуацію❓

Чи це спроба зменшити мою внутрішню тривогу❓

Ми не можемо контролювати всі ризики. Але можемо:✅ домовитися з близькими про алгоритм зв’язку;✅ мати план дій;✅ знати, що робитимемо у разі Х. План знижує тривогу значно більше, ніж постійний моніторинг. 4⃣ Працювати з тіломТривога — це фізіологія. Якщо тіло у напрузі, мозок шукає причину. Допомагає:🔸 довгий видих (видих довший за вдих);🔸 заземлення (відчути стопи, опору);🔸 теплий душ, ковдра, фізичний рух. Без регуляції тіла «переконати себе» майже неможливо.☝️ І ще одне важливе. Постійне уявляння найгірших сценаріїв часто говорить про глибинний страх втрати або безпорадності. Ви тривожитесь, бо любите. Але любов не має дорівнювати виснаженню. Навчитися жити з турботою без постійного накручування — можливо. І це дуже полегшує життя, повертає сон і внутрішню опору. Якщо відчуваєте, що тривога вже керує вашим днем – з цим варто працювати глибше. Зверніться до психологічною допомогою, якщо розумієте, що самостійно впоратися важко.

💬 Пишіть свої питання до психолога в коментарях під цим дописом або ж в особисті повідомлення нам на сторінку. Якщо хочете, щоб питання лишилось анонімним – ми це гарантуємо. Просто скажіть про це. ✍️ Написати питання 📍

Нагадуємо, Центр життєстійкості м. Рівне працює за адресою: вул, Словацького, 3а. Телефон для довідок та консультацій: 📞 +38 (096) 745 01 00☎️ 0362 400 400 – гаряча лінія (пн-чт: з 9:00 до 18:00, п’ятниця: з 9:00 до 16:00).Центри життєстійкості – проєкт, що реалізує Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? Першої леді Олени Зеленської, який у Рівненській ТГ втілює ГО Центр Інтеграції #запитай_у_психологаПідпишись на ГО «Центр Інтеграції»: Telegram | Facebook | 🌐

Сайт