Але відкриттям цієї робочої подорожі став Domov pro seniory Sulická у Празі. Ще до повномасштабного вторгнення ми з міністром Віктор Ляшко працювали над моделлю шпиталю сестринського догляду з врахуванням наших українських потреб і особливостей. Велика війна у рази посилює цей запит. А демографічні прогнози ще й множать потреби. Різні країни мають різний досвід. Аби стартували наші пілотні шпиталі кожен досвід і практика будуть на користь. Отож, чеська модель довготривалого догляду - це фактично двоконтурна система, де перетинаються охорона здоров’я і соціальний захист.Медичний сектор забезпечує домашню медичну допомогу, наступну і довготривалу ліжкову допомогу та частину сестринського догляду в соціальних закладах.Соціальний сектор забезпечує догляд удома, денні сервіси, пансіонати для людей похилого віку та заклади зі спеціальним режимом. Також за мінсоцполітики виплата допомоги на догляд, яка є досить суттєвою аби зробити вибір. Фінансування закладів змішане: обов’язкове державне медичне страхування + державні та регіональні/ місцеві дотації + співоплата + грошова допомога на догляд.Маю зізнатися ми залишали Дім сеньйорів Суліцка з неймовірно теплими почуттями: надзвичайно гостинний персонал, фанатично віддана своїм людям креативна директорка, тепло родинної атмосфера і патріотизм до свого закладу. Нас тут не чекали, бо про наш візит адміністрацію повідомили буквально за годину. У будинку тепло і запах домашніх пляцків, якими нас потім пригостили. Жодного "типового" запаху. Доглянуті чистенькі, усміхнені люди в одномісних палатах або на кріслах колісних у вітальні, в кафе, в затишних зелених рекреаціях. У повітрі аромат турботи і поваги до людей і їх гідності, до віку, до хвороб...