Чому це критично важливо саме зараз?📌 Нацстратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року визнає інформаційну та цифрову доступність базовою умовою участі кожної людини в суспільстві. Документ прямо зобовʼязує публічний сектор усунути бар’єри «від веб-сайтів до мобільних застосунків» і запровадити універсальний дизайн у всіх цифрових продуктах.🔎 Факт: за даними Стратегії лише за останні роки ≈ 40% українців залишаються з рівнем цифрових навичок нижче базового. Якщо медичний сайт складний або неадаптований, ці люди фактично втрачають доступ до інформації про лікування, запис на прийом чи телемедичні послуги.🚑 Для медичного закладу — це не лише питання зручності. Це питання довіри, права на інформацію і навіть своєчасного доступу до медичної допомоги. У надзвичайних ситуаціях (війна, пандемія чи стихійне лихо) бар’єри на сайті можуть коштувати пацієнтові здоров’я або навіть життя.Що каже Стратегія?➡️ Обов’язковий моніторинг державних і комунальних сайтів на відповідність вимогам доступності.➡️ Пріоритетна модернізація ключових онлайн-ресурсів МОЗ, НСЗУ та місцевих лікарень під стандарти постанови КМУ № 757 — з текстовими альтернативами, аудіоописом, мінімальними вимогами до контрасту та масштабування.➡️ Розвиток українських інструментів синтезу мовлення і сервісів перекладу на жестову мову, щоб користувач міг «прослухати» або «побачити» будь-який текст.➡️ Зворотний зв’язок із громадськістю: кожен сайт має мати просту форму скарги/пропозиції щодо доступності.➡️ До 2030 р. — 100% електронних публічних послуг повинні бути доступні «однією рукою та з першого погляду» (принцип mobile-first + accessibility-first).🤔 Але як на практиці переконатися, що веб-ресурс вашого закладу відповідає цим високим стандартам доступності та зручності?🧠 У наступних постах поговоримо про те, як оцінити структуру сайту, перевірити зрозумілість мови і зробити контент реально корисним.#з_експертами_НСЗУВисловлюємо подяку за підготовку матеріалів нашому експерту, Кирилу Сімону, аспіранту кафедри соціальної медицини ДДМУ.