🪴У 1980-х в США не було сьогоднішніх венчурних фондів з «полюванням на таланти».

Були фермери, картопля і люди, які розуміли цикли товарних ринків. Джей Ар Сімплот розбагатів на картоплі фрі для McDonald’s і вмів купувати бізнес тоді, коли всі тікають. Коли брати Паркінсони прийшли з ідеєю для стартапу Micron, він виписав чек на $1 млн за 40% компанії. Далі щопонеділка о 5:45 ранку вони збирались у місцевій забігайлівці Elmer’s і розбирали не презентації, а собівартість, врожай і ціну на електрику. Ставка була на просунутий на той час формат пам’яті DRAM. Тоді японці демпінгували, ціни падали і компанії покидали ринок. Брати Паркінсони вирішили, що саме час заходити і будувати виробництво з найнижчою собівартістю. Micron стискав кристали, пришвидшував процеси і завантажував ливарні цехи більше за норму. Сімплот паралельно тиснув на торгову політику, щоб залишатися дешевим. Він ще “на картоплі” розумів, що коли ринок знову затягне, виживе той, хто найдешевший. В результаті картопляний фермер став «повторним» мільярдером але вже на мікросхемах, а Micron виріс у глобального гравця, коли Intel та інші з DRAM пішли. Сьогодні Micron повноцінний учасник буму штучного інтелекту💪.З книги Кріса Міллера «Війна чіпів»