Сьогодні день народження Тієї, яку Бог обрав для великої Любові!

🤍

Колись, у маленькому Назареті, народилася Дівчинка, про яку тоді ще ніхто не знав, що через Неї зміниться історія всього людства. Вона прийшла у цей світ тихо. Без слави. Без царського палацу. Без людської величі. Просто Марія. Дівчинка, яка одного дня стане Матір’ю Спасителя. Можливо, у день Її народження ніхто не здогадувався, наскільки особливою буде ця Дитина. Ніхто не знав, скільки радості й болю чекатиме на Неї. Ніхто не знав, що Її «так» Богові стане одним із найважливіших «так» в історії людства. Вона ще не тримала Ісуса на руках. Ще не чула Його першого плачу. Ще не стояла біля Хреста. Але Бог уже готував Її серце до материнства, яке охопить не лише одного Сина. До материнства для всіх нас. Марія народилася, щоб одного дня стати тією, хто скаже Богові:«Нехай буде мені за Твоїм словом».

І з цього смиренного «так» почалася дорога, якою Божа Любов прийшла до кожного з нас. Сьогодні ми вітаємо Тебе, Мамо Маріє. Не золотом. Не великими подарунками. А своїми молитвами, своєю вдячністю і своїм серцем. Дякуємо за Твоє «так». За Твою віру. За Твою тишу. За Твої сльози. За Твою присутність біля Ісуса — від Вифлеєму до Голгофи. І сьогодні особливо хочеться сказати:Мамо Маріє, якби Ти тільки знала, скільки людей на землі називають Тебе своєю Небесною Мамою.

Скільки до Тебе приходять зі сльозами. Скільки шепочуть Твоє ім’я у хвилини страху. Скільки просять:«Мамо, не залишай мене».

І Ти залишаєшся поруч. Тому в день Твого народження просимо лише одного:Будь нашою Мамою.Бережи нас.Веди нас до Свого Сина.І ніколи не відпускай наших рук.З Різдвом, Пресвята Богородице.З Днем народження, наша Небесна Мамо.

Молися за Україну. Молися за наші родини. Молися за тих, хто сьогодні далеко від дому. І навчи нас так само довіряти Богові, як колись довірилася Ти.