У ніч після фіналу ЛЄ-2026 ютуб підкинув розмову, записану після фіналу-2025. Троє англійських журналістів (Джон Брюїн, Рорі Сміт і вже згаданий тут недавно Джеймс Горнкасл), морально розбиті тоді побаченим у матчі Тоттнем-МЮ, погомоніли про вічне.«Як Прем'єр-ліга скористалася падінням Серії А»Б: «А коли ми вперше вирішили, що у світі має бути найкраща ліга? Певно, це було у 80-90-х роках, коли найліпшою з погляду якості та зірковості була Серія А. Проте навіть тоді в нас були міські крикуни, які торочили, що саме в нас найкращий чемпіонат. Бо їм доводилося якось продавати цей продукт Руперду Мьордоку і вони говорили, типу «Ну так, там є Серія А з усіма цими зірками в кожній команді, але це не так захопливо, як QPR on Monday night!» Ось десь тоді ми й почали цю дискусію».С: «Той сліпучий гламур, який змушував нас прозрівати. Те, що спіткало ціле покоління англійських фанів. Ті денні матчі по неділях на Channel 4. Ми дивились їх і розуміли, що це набагато яскравіше, набагато привабливіше, ці гравці кращі, а все воно разом — більш значуще. Я пам'ятаю, як у 1998-му дивився Юве-Інтер. Мені було 15-16 років, а той матч за скудетто був грандіозним, був масштабною подією. Його обговорювали в нас у школах. Те, як грав Роналдо, було нечувано...»Б: «Так-так! І він же приїхав до Італії з Іспанії. Це був висхідний маршрут у ті часи, бо навіть Барселона не могла втримати його, коли прийшов Інтер». А ми могли тоді стверджувати, що Інтер — найбільший клуб світу».С: «Тож навіть тут це відчувалось, як грандіозна подія. І це ж було в пікові роки Прем'єр-ліги, тобто праймовий Barclays: Венґер; Арсенал, що прагне дубля; приїзд Анрі, Вієйра. Але навіть не було сумнівів, що найважливішою грою була Інтер проти Юве, як величезна подія... Тож, Джеймсе, чи вважаєш ти, що причина, чому ми нині схильні зневажливо ставитись до Серії А, частково в тому, що Прем'єр-ліга була створена як суперник саме Серії А? А також у тому, що ми вже не впізнаємо в ній те, що було колись?»Г: «Однозначно. І, гадаю, колега Джеймс Річардсон ніколи не забуде, як із наших екранів неначе витіснили Серію А. Ту останню трансляцію недільної гри на Channel 4. Це було ефірне ТБ. Завершальний матч сезону-2000/01, коли Рома виграла чемпіонат уперше з 1983-го. Проти Парми — Тотті забив, Рома перемогла. А Channel 4 перервав трансляцію ще до закінчення гри, аби перейти до чогось іншого. І це було ніби тобі кажуть, що воно для тебе вже неважливе... Але, думаю, вирішальний вплив на сприйняття Серії А мав Кальчополі. Відновлення довіри до ліги після цього, а також фінансова шкода, якої їй це завдало, її здатність себе продавати... Стало справді тяжко.Проте вважаю, що вам не потрібні Де Ніро та Аль Пачіно в кожному фільмі, щоб він був чудовим. Оскар можуть отримати і «Паразити». Я насправді оскаржую ідею, що в АПЛ найкращі гравці світу. В ній багато дуже хороших гравців, але чи абсолютно найкращі з найкращих? Бо ніхто ж не залишає Реал заради Ліверпуля. Ніхто не йде з Реала заради МЮ. А от навпаки — трапляється. Найкращі досі грають за Реал та Барселону. І думаю, що саме тренери є зірками Прем'єр-ліги. Наприклад, Голанд — дуже добрий гравець, але він норвежець, він має певні обмеження. Кевін де Брюйне — світла голова, плеймейкер, якого вважають одним із найкращих гравців АПЛ усіх часів, але за кордоном його визнання не таке, як тут. У нас нема плеяди абсолютних суперзірок».❤FootballDyvan