❓ З чого починається інтерес до іншої країни? Найчастіше не з офіційних заяв, а з книжки, пісні, фільму чи зустрічі з людиною. Саме тому культура сьогодні – один із найпереконливіших способів, у які Україна говорить зі світом.

🎙 Про це я сьогодні говорила на 7-му Міжнародному форумі культурної дипломатії – щорічній фаховій конференції, яку організували Український інститут і Міністерство закордонних справ України.

💬 Коли нам довелося пояснювати світові не лише хто ми, а й про що ми, зʼясувалося, що найкраще це вдається культурі. Її мова – це людські емоції і почуття, зрозумілі без перекладу.
Відтоді наша культура нарівні з професійними дипломатами звучить у штаб-квартирах міжнародних організацій, у залах парламентів, на безпекових форумах.

І самі українці звернулися до неї вже як до сенсу та власного голосу. Ми бачимо це в нових книжках, виставах і виставках, у тому, як по-новому прочитуємо класиків. Здається, культура стала одним із джерел нашої стійкості.

🟦 Це вже не лише моє спостереження. Спеціально для шостого Саміту перших леді та джентльменів у Києві й нашого «Глобального словника стійкості», до якого ввійшли практики 45 країн, наші науковці вперше виокремили складники української стійкості. І культура посіла серед них належне місце.

🤝 Користуючись нагодою, дякую МЗС за звання «Почесний амбасадор України – 2025», яке здобув саміт. Усі ці роки ми справді намагаємося бути амбасадором України й людських цінностей і вже обʼєднали 63 перших леді та джентльменів із 57 країн.

Культура захищає нас, але й ми повинні її захистити. Десятиліттями на нас дивилися через російську або радянську оптику, а треба, щоб про нас знали від нас.

🟦 Саме для цього два роки тому з’явилася Глобальна коаліція українських студій – щоб Україну вивчали на академічному рівні разом із Кримом як її невідʼємною частиною. Сьогодні коаліція обʼєднує 103 університети у 28 країнах світу.

🇺🇦 Україна тут – не лише обʼєкт дослідження, а й джерело нових знань і практичного досвіду. Адже ми протистоїмо одній із найбільших пропагандистських систем світу. І за ці роки навчилися того, чого бракує багатьом: розпізнавати брехню, відповідати на неї та не давати їй стати нормою. Війна прискорила розвиток наших технологій, медицини, психологічної підтримки.

Ми можемо і хочемо ділитися й цим досвідом. Країни і люди, які знатимуть Україну, допоможуть насамперед самим собі.