💭 «Коли йду вулицею, часто чую фразу “Дивись: пірат!”. У мене порушення зору. Правого ока немає, а ліве фактично зшивали по частинах, – розповідає Родіон Тристан, ветеран. – Я погано бачу й іноді можу не зовсім добре орієнтуватися. Наприклад, коли заходжу зі світлого приміщення в темне. Не треба хапати мене за руку та намагатися провести. Усвідомте: якщо знадобиться допомога, я про це скажу».💻 Як коректно взаємодіяти з ветеранами й ветеранками, які мають помітну інвалідність, розповідаємо в четвертій серії освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Його можна переглянути на платформі Дія.Освіта або на ютуб-каналі «Ти як?».Поводитися так само, як і з будь-якою іншою людиною, – ось головний принцип спілкування. Особливі дії можуть знадобитися лише для того, щоб зробити час, проведений разом, більш зручним і комфортним для обох співрозмовників.📍 Якщо ветеран із порушеннями зору дозволив себе провести, достатньо підставити лікоть для опори, заздалегідь спитавши, з якого боку краще стати.📍 З військовим, який погано чує, варто говорити голосніше, але в жодному разі не кричати. І звертатися безпосередньо до людини, навіть якщо їй допомагає перекладач жестової мови.📍 А якщо незнайома чи малознайома людина пожартувала про свою інвалідність і вас це спантеличило, варто чесно сказати, що це було неочікувано і ви не знаєте, як реагувати. Такий жарт може свідчити про те, що ветеран чи ветеранка бачить у вас людину, якій можна довіряти. А це дуже цінно.Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Він є продовженням розділу «Довідника безбар’єрності» – гіда з коректної комунікації.