Лео Турріні: Це побажання я повторюю вже надто довго

Італійський журналіст, Лео Турріні, зазначив, що виступ Кімі Антонеллі в Остіні робить його особливим чемпіоном, а також оцінив результати Ferrari та висловив сподівання на прогрес команди в сезоні-2027.

Незалежно від того, коли це підтвердить математика, мій особистий Гаррі Поттер цілком заслуговує на звання чемпіона світу — зокрема й завдяки тому, що продемонстрував на трасі в Остіні.

Поясню.

Що робить його справжнім чемпіоном? Можливо, небажання підраховувати очки, прагнення відкинути всі розрахунки, непереборне бажання продемонструвати беззаперечну перевагу, незважаючи на жодні обмеження, диктованих вимогами турнірною таблицею.

Ось так, скромно кажучи, я й описав би черговий шедевр Антонеллі. Звісно, якщо керуватися сухою математикою, у неділю в Техасі Гаррі Поттер із Болоньї ще не став чемпіоном світу. Але, як не парадоксально, оскільки математичне підтвердження титулу залежало не лише від нього, він зробив набагато більше.

Кімі хотів перемогти й, відверто кажучи, у стилі Кларка Ґейбла не зважав на наслідки, можливі комбінації та обережність, які могли пропонуватися ззовні. У виступі в Остіні розкрилася справжня сутність Антонеллі. Він був бездоганним іще від суботньої кваліфікації. А на старті гонки одразу дав зрозуміти Ферстаппену, що той може забути про будь-які амбіції.

Як я вже казав на початку, саме за такими особливими рисами й можна розпізнати неповторність рідкісного чемпіона. Для Гаррі Поттера з Болоньї перемога означає бути в злагоді із власним сумлінням, адже цей зовсім юний гонщик чудово усвідомлює, яким талантом володіє.

Титул буде здобуто менш ніж за тиждень у Мексиці, але вже зараз ми можемо спокійно насолоджуватися виступами спадкоємця Чіччо Аскарі. Я, зізнаюся, чекав на це все життя: мені ще ніколи не випадала нагода написати, що чемпіон світу — італієць. Нарешті цей час настав!

Тепер про Ferrari. Не все було так уже й погано. Якщо виходити з доволі скромних амбіцій, можна навіть відзначити, що команда зміцнила P2 в Кубку Конструкторів, а Хемілтон в особистому заліку вже зовсім близько до Рассела, який відстає від Антонеллі менше за всіх. На жаль, до цих безперечно позитивних моментів, підкріплених блискучим виступом Леклера, доводиться додати й те, що Ferrari, як завжди, забракло тієї самої сотої, яка потрібна, щоб із 99 центів склався 1 євро.

Болід непоганий, але за весь чемпіонат він не здобув жодного поулу, а 2 перемоги за цілий сезон — відверто кажучи, надто мало.

Поки ми готуємося святкувати титул Антонеллі, дозвольте побажати, щоб у 2027 році Ferrari нарешті вдалося знайти те, чого їй так бракувало у 2026-му.

Вже давно час! Щоправда, це побажання я повторюю вже надто довго — на відміну від фрази 'італієць — чемпіон світу', чи не так?

🔔 F1 DNA | #LeoTurrini