Статистика telegram channel - @Dopomoga_Konstiantynivka

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи «Відновлення України», на пленарному засіданні Верховної Ради, щодо законопроєкту №15224:Розглядаємо дійсно важливі зміни до цьогорічного бюджету. Дохідна частина зростає приблизно на 2,3 трлн грн. Серце цього законопроєкту - безпрецедентне нарощування оборонних асигнувань. Найголовніше, що для Міністерства оборони передбачено понад 1,5 трлн грн додаткових ресурсів. Ключова новація - окрема бюджетна програма обсягом приблизно 1,4 трлн грн, кошти якої акумулюватимуть надходження від ЄС і спрямовуватимуться на реальне переозброєння. Паралельно зростають ресурси для прикордонників, Нацгвардії, СБУ та інших структур. Особливої уваги заслуговує механізм військового збору. Від першого липня він повністю акумулюватиметься у спеціальному фонді та буде використовуватись виключно для виплат бійцям. Ще один принциповий елемент - це 40 млрд грн на регіональні програми стійкості, які теж дуже важливі зараз. Без стабільного тилу навіть найпотужніша армія не досягне вирішального результату.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи «Відновлення України», на пленарному засіданні Верховної Ради:Кілька днів тому США на Радбезі ООН підкреслили - потрібне негайне і всеосяжне припинення вогню. Це базова умова, щоб перейти до нормального дипломатичного процесу. Як бачимо, супротивник вкотре демонструє, що до миру вони не готові. І доказ цьому - ніч на 24 травня, коли Україну масово обстріляли, а головний удар прийшовся по Києву. Окрім всього, це свідомий тиск на людей, про спробу вибити нас психологічно. Тож ми маємо говорити не тільки про ППО чи відбудову, а й про ментальне здоров’я нації.Бо правда така, що мільйони українців живуть у постійному стресі. Ініціатива Першої леді "Ти як?" хороша і правильна. Уряд говорить про 400 центрів життєстійкості до кінця 2026 року. Але цього недостатньо. Людям треба підтримка тут, зараз і у кожній громаді. І ще один момент, який потребує розвитку - це клінічна психологія. У квітні запроваджено окрему наукову спеціальність і це добре. Але масштаб проблеми значно більший. У Європі такі системи будувалися десятиліттями, спокійно, без війни. Ми ж змушені робити це швидко, під обстрілами і в умовах великої психологічної втоми суспільства. Тому тут потрібні не рішення "для галочки", а швидкі та системні кроки всієї держави.Окрема і надзвичайно чутлива тема - наше майбутнє покоління. Уже в цьому році понад 250 тисяч випускників 11-х класів стоять перед вибором. Чи їм залишатися в Україні, чи їхати навчатися за кордон. Це дилема для їх родин. Особливо на тлі обстрілів. І ми маємо визнати, що дедалі більше з них обирають друге – виїзд за кордон. Це системний виклик для держави. Наше спільне завдання - створити такі умови, щоб українська молодь хотіла і могла залишатися тут.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України", на пленарному засіданні Верховної Ради щодо законопроєкту №15167:Це ініціатива, до якої давно закликали у суспільстві. Документ пропонує зафіксувати у Бюджетному кодексі окремий порядок поводження з надходженнями від військового збору. Починаючи з першого дня 2027 року і впродовж трьох повних років після офіційного завершення воєнного стану ці кошти будуть у спеціальному фонді та будуть витрачені виключно на грошове забезпечення особового складу Збройних Сил України.Нині кожен найманий працівник, кожен підприємець щомісяця перераховує до бюджету військовий збір, робить це свідомо, розуміючи, задля чого це він платить. Проте чинне законодавство не містить механізму, який би унеможливлював «розмивання» цих надходжень серед інших бюджетних інших потреб. Запропонована норма закриває цю прогалину. Для депутатської групи «Відновлення України» підтримка цього рішення є питанням елементарної логіки та соціальної справедливості. Стабільність грошового забезпечення військовослужбовців - це не привілей, а базова умова боєздатності армії.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України", на пленарному засіданні Верховної Ради:Сьогодні ми постійно чуємо одне й те саме. Що в Україні немає людей, що немає кому працювати. І на цьому фоні нам уже починають розповідати, що вихід - це масове завезення трудових мігрантів в Україну. Це найпростіше, але неправильно. Політика держави має бути спрямована не на заміну українців дешевою робочою силою з інших країн, а на розвиток власного людського капіталу.Давайте чесно поставимо собі запитання. А що зробили профільні міністерства і відомства для того, щоб підготувати власних фахівців? Чи багато хто бачив реальну державну програму, що пояснює людям, які професії сьогодні потрібні нашій країні? Чи може Державна служба зайнятості у співпраці з місцевими органами влади надсилає якісь буклети чи інші матеріали з переліком актуальних професій, які сьогодні потрібні державі та містам. Це звичайні професії кухаря, сантехніка, муляря, електрика, оператора техніки та інші. Ні, на жаль, нічого цього ми не бачимо.У багатьох європейських країнах це працює як система. У Швейцарії, у Німеччині люди постійно отримують інформацію про актуальні професії, про курси, про можливості навчання. Людині потрібно допомогти знайти себе на новому ринку праці. Треба об’єктивно сказати, що в Україні є люди. Натомість нам не вистачає підготовлених спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Найпростіше пропонувати завезти дешеву робочу силу. Але це не стратегія розвитку країни. Це шлях до того, що українці й далі їхатимуть за кордон, а власний ринок праці деградуватиме. У нас є величезні внутрішні резерви. Це ветерани, які повернуться з фронту і потребуватимуть нових можливостей для праці та адаптації. Це ВПО, які втратили роботу, але мають досвід і знання. Це понад шість мільйонів українців за кордоном, яких ми повинні мотивувати повернутися додому. І це мільйони дорослих українців, які готові вчитися новому, якщо держава створить для цього нормальні умови.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":🏛 Взяв участь у зустрічі керівництва Верховної Ради, представників депутатських фракцій та груп з робочою групою Ради ЄС з питань розширення (COELA). У фокусі уваги - подальша євроінтеграція нашої держави.📙 Наголосив на тому, що відкриття всіх шести переговорних кластерів є нашим спільним пріоритетом. Україна завершила скринінг у рекордні терміни, отримала умови за всіма кластерами, включаючи неформальне відкриття, та активно працює над їх виконанням. Формальне відкриття всіх шести кластерів у найближчі місяці стане потужним політичним сигналом і дозволить перейти до повноцінної переговорної фази. ✅ Євроінтеграція та повноправне членство в ЄС - ключовий чинник відновлення України. Членство в Європейському Союзі забезпечить не лише економічну модернізацію, доступ до ринків, інвестицій та фондів, але й потужні гарантії безпеки, верховенства права та стабільності. Відновлення країни після війни неможливе без європейської перспективи. Це мотивує реформи, залучає бізнес, зміцнює інституції та повертає українців додому. ЄС і Україна разом будують сильнішу Європу, де Україна стане надійним локомотивом зростання.🟡 Водночас наголосив на необхідності балансу між виконанням вимог ЄС та збереженням національного суверенітету. Україна повністю віддана Копенгагенським критеріям, верховенству права, антикорупційній політиці та захисту прав людини. Разом з тим, потрібно забезпечити, щоб європейські стандарти впроваджувалися з урахуванням українських реалій та без шкоди для суверенітету. Такий професійний підхід зміцнить довіру та зробить реформи стійкими й легітимними в очах українського суспільства.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України", на пленарному засіданні Верховної Ради:Цими днями минає 40 років від Чорнобильської катастрофи - трагедії, яка назавжди змінила все. Ми не маємо права забути подвиг сотень тисяч людей, які тоді стали на захист усього світу. Вони діяли в умовах невідомості, без належного захисту, але з абсолютним розумінням відповідальності.Сьогодні Україна знову живе в реальності загроз для енергетики. І символічно, що саме зараз ми змушені проводити так званий енергетичний "Рамштайн". Наші партнери анонсують додаткові 100 мільйонів євро до Фонду підтримки енергетики. Це важливий сигнал солідарності. Але давайте говорити чесно. При дефіциті фонду у понад 800 мільйонів євро та загальній потребі у більш ніж 5 мільярдів євро цього критично недостатньо.Ми знову опинилися в ситуації, коли питання енергетичної безпеки - це питання виживання. І тут є пряма історична паралель. Тоді держава не була готова до катастрофи, і сьогодні ми теж часто реагуємо постфактум, а не працюємо на випередження.Але найболючіше - це те, як держава сьогодні ставиться до самих чорнобильців. Попри всі закони і гарантії, реальний рівень соціального захисту цих людей часто виглядає принизливо. Невірно нараховані пенсії, затягування виплат за рішеннями судів, обмеження фінансування на лікування - це не звичайна бюрократія, це просто ставлення держави.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":▶️ Сьогодні у Києві відбулося відкриття ХVІІІ Міжнародної науково-практичної конференції з організаційної та економічної психології "Психологічне забезпечення здоров’я та благополуччя в умовах війни: інтеграція на рівні суспільства, організації, особистості". Мав нагоду взяти участь у відкритті цього важливого наукового заходу та звернутися з вітальним словом до науковців, психологів, медичних фахівців і представників освітньої спільноти. ℹ️ Конференція об’єднала провідні українські наукові установи, такі як Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України, а також низку інших дослідницьких і практичних центрів.🟩 У час повномасштабної війни питання психічного здоров’я набуває особливого значення. Сотні тисяч українців - військові, медики, освітяни, волонтери, працівники підприємств - щодня працюють і живуть в умовах високого стресу, втрат і невизначеності. Саме тому системна робота з підтримки психологічної стійкості суспільства є стратегічно важливою складовою державної політики.💠 Науковці та практики обговорюють сучасні підходи до підтримки ментального здоров’я, розвитку резильєнтності, відновлення після травм війни, психологічного супроводу освітнього процесу, бізнесу та медичної сфери. Важливо, що ці дискусії поєднують наукові дослідження з реальними практиками допомоги людям. Переконаний, що результати цієї конференції стануть основою для нових програм психологічної підтримки, розвитку системи реабілітації та формування культури турботи про ментальне здоров’я в Україні.🤝 Щиро дякую організаторам, науковцям і всім учасникам за їхню роботу, відданість професії та внесок у зміцнення психологічної стійкості нашого суспільства. Попереду ще два дні насичених дискусій, майстер-класів та професійного обміну досвідом. Бажаю всім учасникам продуктивної роботи та нових ідей, які допоможуть Україні вистояти, відновитися і стати сильнішою.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":📲 Нині діти проводять у соціальних мережах значну частину свого часу. Для багатьох підлітків інтернет став основним джерелом спілкування, інформації та розваг. Водночас разом із можливостями цифрового світу зростають і ризики, для прикладу, кібербулінг, психологічний тиск, дезінформація, а також доступ до контенту, який може негативно впливати на психіку дитини. Особливо гостро ці виклики відчуваються в умовах війни, коли українські діти й так перебувають під значним емоційним навантаженням. Саме тому питання безпеки неповнолітніх у цифровому середовищі потребує системної уваги з боку держави.📝 З огляду на це мною було направлено депутатський запит до т.в.о. Міністра цифрової трансформації України Олександра Борнякова з проханням надати інформацію щодо можливості впровадження технічних механізмів обмеження доступу до соціальних мереж для дітей віком до 15 років. 🌐 У багатьох країнах світу ця проблема вже активно обговорюється на законодавчому рівні. Частина держав запроваджує обмеження на використання мобільних телефонів у школах, інші розглядають механізми так званого "цифрового повноліття", коли доступ до певних онлайн-платформ дозволяється лише після досягнення визначеного віку. Такий підхід спрямований передусім на захист дітей від шкідливого контенту, маніпуляцій та онлайн-насильства.🔸 Мета цього запиту - не заборони заради заборон, а пошук збалансованого рішення, яке дозволить захистити дітей у цифровому просторі та водночас зберегти їхній доступ до корисних освітніх і комунікаційних можливостей. Держава повинна реагувати на нові виклики інформаційної епохи та формувати сучасну політику цифрової безпеки, особливо коли йдеться про майбутнє наших дітей.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України":✅ На пленарному засіданні Верховної Ради прийнято рішення про утворення ТСК з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України. Мене було делеговано до відповідної комісії від нашої депутатської групи.▶️ Повномасштабне вторгнення поставило перед Україною безліч викликів, і захист фінансової стійкості держави серед них - один із найгостріших. Практично всі зібрані податки йдуть на фінансування оборони, тоді як частина пенсій, зарплати бюджетників та соціальні виплати забезпечуються коштом зовнішніх запозичень і донорської підтримки. Така модель функціонує лише доти, доки Україна дотримується взятих перед партнерами зобов'язань щодо реформування.⚠️ Медіапростір регулярно поповнюється повідомленнями про можливі протиправні вчинки посадовців у різних відомствах від прикордонного контролю до енергетичного нагляду. Ці сигнали не можна залишати без належної реакції з боку парламенту.ℹ️ Таким чином, комісія матиме два ключові напрями роботи. По-перше, розслідування можливих порушень у діяльності СБУ, Національної поліції, Бюро економічної безпеки, Державної митної та податкової служб, АРМА, Держфінмоніторингу, Держаудитслужби, НКРЕКП, Держприкордонслужби та держпідприємств. По-друге, збір і аналіз даних про всю технічну допомогу та кредити, отримані Україною від міжнародних організацій із початку повномасштабного вторгнення, та перевірка виконання пов'язаних зобов'язань.

Валерій Гнатенко, народний депутат із групи "Відновлення України", на пленарному засіданні Верховної Ради:Нинішній рік може стати одним із найскладніших за всю новітню історію українського аграрного сектору. Сьогодні ми бачимо небезпечну сукупність факторів, яка створює майже катастрофічні умови для проведення повноцінної посівної кампанії. Передусім йдеться про стрімке зростання вартості ключових ресурсів.Ціни на азотні добрива вже зросли приблизно на 50% і, на жаль, тенденція до подорожчання не зупиняється. Через це аграрії змушені скорочувати обсяги внесення добрив. На сьогодні внесено лише приблизно 10% від необхідної норми.Це означає, що ризик різкого падіння врожайності ми будемо чекати вже в цьому році. Ще одна критична проблема – це пальне. Вартість дизелю стрімко наближається до позначки 100 гривень за літр і вона може досягнути 110-120 гривень.Сьогодні потрібні більш рішучі антикризові рішення. Одним із таких кроків може стати оперативне зменшення ставки ПДВ на дизельне паливо у період посівної кампанії. Це дозволить аграріям частково компенсувати витрати та зберегти ціни на своє виробництво.