Незаконні блокпости, бусифікація та обшуки житла людей. ТЦК продовжують виконувати злочинні накази! Вкотре мав можливість поспілкуватися з працівниками ТЦК та Нацполіції на одному з блокпостів у Києві. Цього разу вони були без балаклав і з бодікамерами.І я почув те, що повторюю вже багато місяців, – уже від самих представників системи: вони просять, щоб їх розформували і перестали змушувати виконувати злочинні накази. А поліцейські просять відправити у групи оповіщення полковників і генералів, щоб вони самі почули, що сьогодні про поліцію говорять люди.Декілька місяців тому вже колишній заступник міністра оборони Гаврилюк на моє запитання у Верховній Раді підтвердив, що розміщення блокпостів без відповідних документів є незаконним. Сьогодні цих документів у груп оповіщення так само немає. Є лише наказ коменданта Києва, який дозволяє уповноваженим особам перевіряти документи, речі, транспорт, вантажі, службові приміщення і навіть житло громадян.Тобто фактично даються незаконні команди на обшуки осель людей?! Щодо цього я буду звертатися до правоохоронних органів. І продовжую наполягати на тому, що мобілізація у нинішньому вигляді має бути докорінно змінена. ТЦК має бути розформовано. А комплектування армії має працювати через нормальний рекрутинг, через Міністерство оборони, через мотивацію людей захищати державу. А не через «бусифікацію», незаконні блокпости та полювання на людей на вулицях та їх власних оселях!
Підвали замість класів та уроки без світла. Черговий воєнний навчальний рік для українських дітейСьогодні почався новий навчальний рік. Не всі діти змогли сісти за парти. А навіть ті, які пішли до школи, на жаль, не зможуть нормально отримувати знання. Справа точно не у вчителях. Українські педагоги сьогодні роблять неможливе. Вони продовжують навчати дітей у надзвичайно складних умовах і за мізерні гроші. Попри так і не виконані обіцянки влади про зарплати на рівні трьох мінімальних. Проблема в тому, що війна досі триває. У тому, що немає достатньо ППО, що держава досі не створила умов для навчання дітей. Шкільні підвали іноді важко назвати укриттями, а організувати там повноцінний навчальний процес неможливо! Діти не зможуть нормально вчитися і в онлайн-режимі. Бо коли ворог відновить удари по енергетиці, знову почнуться масштабні відключення світла. А разом зі світлом може зникати зв'язок. Як у таких умовах педагогам навчати, дітям - отримувати знання і виконувати домашні завдання? Чи може Міністерство освіти забезпечило школи, всіх учителів та учнів необхідними засобами? Резервним живленням? Зв'язком? Обладнанням?Нічого не зроблено, щоб освітній процес не переривався! Зате 40 млрд грн забрали із закупівлі озброєння і витратили на піар-проєкти та «кешбеки»! Можливо, ці кошти варто було спрямувати на захист і підтримку освіти? Щоб батькам не доводилося везти дітей за кордон. Щоб молодь залишалася в Україні й будувала своє майбутнє вдома.Але головне – для цього Україні потрібен мир. Бо якщо не буде миру, під загрозою буде не лише черговий навчальний рік, а майбутнє наших дітей!
Влада приймає бюджети з колосальним дефіцитом! А платити мають знову українці⁉️Третій рік поспіль влада приймає державний бюджет із трильйонною дірою, а потім дивується, що грошей не вистачає. Щороку ми з командою «Розумної Політики» попереджаємо: ці бюджети порожні, це просто макулатура. Але влада знову і знову наступає на ті самі граблі!Сьогодні президент говорить, що бюджету Міністерства оборони не вистачає 27 мільярдів доларів. І тепер нам кажуть: Парламенту треба терміново ухвалювати нові закони. Але які саме? Це ті домовленості з МВФ, які укладала сама влада – у розпал корупційного «Міндічгейту»! І тепер ці домовленості хочуть зробити відповідальністю Парламенту, а їхні наслідки – проблемою для всіх українців.Але це не звичайні українці домовлялися з МВФ про підвищення податків, тарифів, скасування пільг на посилки та нові обмеження для бізнесу. Це домовленості та відповідальність влади – президента, Кабінету міністрів і монобільшості. Не треба перекладати її на людей! Нам потрібно шукати додаткові ресурси. Але починати треба не з кишень українців. Треба боротися з корупцією на митниці і в податковій, переглядати неефективні видатки припинити витрачати мільярди на піар!Бо нескінченно підвищувати податки і знищувати український бізнес – це не наповнення бюджету, а шлях до того, що завтра платити податки буде вже нікому!
З одного боку – податковий тиск, з іншого – ворожі удари. Хто врятує український бізнес⁉️ Влада не припиняє шукати способи вчергове «общипати гуся». Знову говорять про нові податки для ФОПів, знову намагаються оподаткувати закордонні посилки – цього разу відповідну норму намагаються протягнути у проєкті Митного кодексу. Влада любить лякати українців тим, що без чергового податку бюджет нібито не виживе. Хотів би нагадати закон про оподаткування вживаних речей і цифрових платформ. Як нам розповідали, що його потрібно терміново ухвалити, інакше «все пропало». Пройшло понад два місяці, а закон досі не підписаний президентом! Катастрофи не сталося, хоч нас цим і лякали. Але якщо влада продовжить діяти у тому ж дусі, то скоро податки платити буде взагалі нікому. Сьогодні український бізнес опинився між двома ударами. З одного боку – постійний податковий тиск. З іншого – російські ракети й дрони, які щодня знищують підприємства, склади та логістику. Потерпають не лише великі компанії, а й тисячі малих і середніх підприємців, які зберігали свої товари на цих обʼєктах.Від масштабного ворожого удару пройшло майже два тижні, але не зроблено нічого. Верховна Рада повернулася до пленарних засідань, але на порядку денному немає жодного питання підтримки постраждалого бізнесу. А голосувати є що. Команда «Розумної Політики» зареєструвала два законопроєкти, які передбачають реальні механізми підтримки постраждалих підприємств - №15511 і 15512. Перший передбачає дати підприємствам можливість сплачувати на 50% менше податків до моменту, поки вони не компенсують половину підтверджених збитків від російських ударів. Другий – спрямовує кошти з піар-програми «Національний кешбек» на компенсацію 50% вартості товарів, які втратив бізнес через атаки. Так, це може тимчасово вплинути на надходження до бюджету. Але є проста математика: навіть 50% податків – це більше, ніж 0%. Бо якщопідприємство не вистоїть без підтримки, звільнить людей і закриється – бюджет не отримає взагалі нічого. А держава ще й буде змушена витрачати кошти на допомогу безробітним.Якщо влада не хоче підтримувати наші законопроєкти — нехай подає свої. Нам не важливо, чиє прізвище стоятиме під законом. Важливо, щоб допомога нарешті дійшла до підприємців. Бо якщо ми не збережемо український бізнес, завтра не буде кому тримати економіку, наповнювати бюджет і фінансувати армію!
Треба підтримувати галузі економіки, а не конкретні компанії! Інакше ми отримаємо новий «Міндічгейт»!Українські підприємства справді потребують підтримки. Особливо зараз, під час війни. Але допомога держави має бути прозорою і зрозумілою для всіх, а не перетворюватися на особливі умови для окремо взятої компанії.Ми вже проходили цей шлях. Під приводом порятунку влада свого часу створила особливі пільгові умови для «Енергоатома». І це переросло в «шлагбаум Галущенка». А далі – корупційні схеми, мільярдні зловживання, кримінальні справи і «Міндічгейт». Сьогодні ми ризикуємо повторити ту саму помилку, тільки вже в іншій галузі. Верховна Рада нещодавно підтримала подібні привілеї для конкретного гірничо-збагачувального підприємства.Чому знову замість того, щоб підтримати всю галузь, ми створюємо особливі правила для когось одного? Давайте розробимо комплексний підхід для цілих секторів економіки. Тоді ми допоможемо тисячам людей, збережемо підприємства й дамо можливість їм працювати.Бо коли закон пишеться під конкретне підприємство, це означає що завтра на цьому знову буде хтось заробляти. І ми отримаємо нового Міндіча чи Галущенка, тільки вже не в енергетиці а в іншій сфері!
Українці вже довели, що здатні бути єдиними. Тепер маємо разом побудувати мирну країну Виступив на Національному круглому столі "35 років відновленої Незалежності. Єдність навколо Прапора", організованому Київським Безпековим Форумом. Минулого разу в такому форматі ми збиралися 22 січня 2022 року, напередодні повномасштабної війни. Тоді ми говорили фактично про ті самі речі: про єднання, спільний захист, підготовку до можливого вторгнення і необхідність захищати свою державу. Тоді хтось сприймав загрози серйозно, хтось – ні. А вже 24 лютого українці довели все без зайвих слів. Ми показали, що таке справжня єдність. Саме наш народ і наша армія як його невід’ємна частина не дали державі впасти тоді, коли багато хто вважав, що Україна протримається лічені дні. Сьогодні перед нами нові виклики. І для того, щоб в України було завтра, ми маємо зробити все можливе, щоб вона стала мирною державою. Для цього нам також потрібна єдність. Але це не означає мовчання чи відмову від власної позиції. Є влучна фраза: «Єдність — чудове прикриття для тих, хто захищає не загальне, а своє».Ми маємо зробити так, щоб для України це залишилося лише історичною цитатою. Щоб держава, яку ми передамо нашим дітям, була незалежною, демократичною, заможною, успішною і мирною.Дякую Арсенію Яценюку за запрошення.
Українці чекають підтримки і миру, а не політичних ігор і розмов про вибори під час обстрілів!Сьогодні Київ і область знову пережили надзвичайно важку атаку. Загинули люди, зруйновані будинки, підприємства та склади.У такі дні особливо дивно чути політичні розмови про вибори. Тим більше від тих, хто ще вчора був частиною влади.Бо людям сьогодні точно не до виборів. Їх хвилює, як пережити чергову атаку, як відновити зруйноване і забезпечити свої родини.Взагалі складається враження, що в системі відбувається якесь роздвоєння особистості. Ті, хто донедавна був у владі, тепер хоче провести вибори. А ОП і монобільшість, які весь цей час до них готувалися, у відповідь кажуть що цього не буде. Сьогодні провести демократичні об’єктивно неможливо. Як це зробити, коли по містах летять ракети? Як голосуватимуть захисники на фронті? А мільйони українців за кордоном? Ще велика частина українців – у тіні, щоб не потрапити на радари ТЦК. Свобода слова і умови для кампанії і конкуренції відсутні.Замість політичних розмов треба рятувати країну! Зосередитися на захисті людей і критичної інфраструктури. На підтримці українського бізнесу, який втрачає мільярди через російські удари. На чітких термінах служби та підтримці наших військових. На пенсіях, медицині, освіті та економіці!
Монобільшість визначає порядок денний. А де в ньому вирішення проблем українців?! Вимагаємо розгляду законів для бізнесу і військових‼️ Верховна Рада знову б’є рекорди «ефективності». Після місяця без роботи в сесійній залі вчора Парламент спромігся проголосувати лише один законопроєкт. А сьогоднішній порядок денний – це не ті питання, вирішення яких найбільше чекають українці. І це результат роботи монобільшості, бо саме вона вирішує які законопроєкти потраплять на розгляд до сесійної зали. Ми вимагаємо включити до порядку денного законопроєкти «Розумної Політики», які сьогодні справді потрібні країні. Перше – підтримка українського бізнесу. За останні тижні підприємці зазнали мільярдних збитків через російські удари. І це не лише великі компанії. Це тисячі малих і середніх підприємств та ФОПів, які втратили свої товари і обладнання. Жодної реальної допомоги від держави вони досі не отримали! Наші законопроєкти №15511 і №15512 пропонують конкретні механізми компенсації підтверджених збитків: 50% – за рахунок коштів програми «Національний кешбек», ще 50% – через можливість спрямовувати половину податків на відшкодування втрат. Друге, але не менш важливе – підтримка військових і створення реальної мотивації для людей долучатися до війська. Мають нарешті бути ухвалені законопроєкти нашої команди про терміни служби (№ 11217) та про виплату 1 млн грн за підписання першого контракту (№ 13623).Не хоче влада голосувати за законопроєкти опозиції – нехай вносить свої. Нам не важливо, чиї прізвища стоятимуть під законами. Нам важливо, щоб ці рішення нарешті працювали – для українського бізнесу, для військових і для держави!
Не вистачає людей на фронті⁉️Почніть із 30 тисяч працівників ТЦК, а не жінок, багатодітних батьків чи 18-річних хлопців‼️Можна ухвалювати скільки завгодно хороших законів про освіту чи соціальну допомогу. Але влада робить усе, щоб користуватися цим було нікому! Бо якщо через абсурдні рішення та постійне закручування гайок люди просто поїдуть із країни, то навіть найкращі закони будуть нікому не потрібні.Коли з’являються петиції про мобілізацію жінок, зокрема тих, хто ще не встиг народити дітей, пропозиції забрати відстрочку у багатодітних батьків, розмови про зниження мобілізаційного віку — це не просто вкиди, а чергове промацування суспільства, якою буде реакція і наскільки далеко можна буде зайти. А що далі? Знімати відстрочки з людей з інвалідністю? Може відразу школярів відправити на фронт? Де межа?!Людей постійно готують до нових обмежень, але чомусь зовсім не поспішають відновлювати справедливість у самій системі мобілізації.Де відповідальність працівників територіальних центрів комплектування за бусифікацію? За побиття людей? За корупцію? Де реальна реформа мобілізації? Законопроєкти «Розумної Політики», які посилюють відповідальність посадовців ТЦК за незаконні дії, знову не виносяться на розгляд. Їх продовжують блокувати голови профільних комітетів Іонушас і Завітневич.Влада каже, що не знає, де брати людей на фронт? Тоді чому шукають їх серед 18-річних хлопців, жінок чи багатодітних батьків, якщо є близько 30 тисяч працівників ТЦК, які ніколи там не були?! Може настав час відправити на передову тих, хто роками демонструє свою «відвагу» у боротьбі з цивільними на вулицях?! Як у Львові, де серед учасників груп оповіщення, які брали участь у сутичці з людьми, лише один мав бойовий досвід!А ще ми маємо забезпечити військовим те, що вони давно чекають: чіткі терміни служби, ротацію і демобілізацію. Це теж – про справедливість. А примусом і насиллям мотивацію захищати країну не створиш!
Влада проти професіоналів: як держава недолугими рішеннями витискає фахівців з ринку праці!Сьогодні кадровий голод відчувається практично всюди – і в бізнесі, і в державному секторі. Підприємства не можуть знайти будівельників, інженерів, менеджерів, водіїв, офіціантів, кваліфікованих робітників. Причин багато. Хтось воює на фронті. Хтось ховається у тіні, бо не хоче потрапити під бусифікацію. Хтось виїхав за кордон. Лише після рішення влади відкрити виїзд для чоловіків віком 18–22 роки Україну залишили понад 400 тисяч молодих людей. І це без урахування дівчат, які поїхали разом із ними. Багато хто, можливо, взагалі не планував емігрувати. Але люди перестали довіряти державі й побоялися, що завтра така можливість просто зникне. Але кадрова криза існує не лише в економіці. Вона вже давно охопила і саму державну владу. Чому професіонали не хочуть іти працювати в міністерства чи інші державні органи? Бо там не потрібні керівники, здатні брати відповідальність, формувати стратегію і будувати ефективну систему, а не корупційні схеми. Але владі потрібні виконавці, які мовчки виконуватимуть політичні команди. Влада сама зробила державну службу токсичною для фахівців. Через пожиттєвий фінансовий контроль вони та їх родини матимуть проблеми з банками, кредитами, міжнародними фінансовими операціями та не зможуть повернутися до власного бізнесу. У результаті ті, хто міг би реформувати державу, залишаються осторонь. А система дедалі більше закривається сама в собі. І це вигідно корупціонерам, які вже надійно в ній закріпилися! Тому сьогодні Україні потрібні не просто кадрові перестановки, а справжнє оновлення принципів управління державою. Коли влада не боїться розумних людей поруч із собою. Без таких людей не буде ні сильної економіки, ні ефективної держави. І чим довше влада цього не розумітиме, тим глибшою ставатиме кадрова криза, яку вона сама ж і створила!
TGLIST.COM.UA
