Статистика telegram channel - @DiscoverUkraineTreasures

Наприкінці травня 1852 року син ніжинського козака Сергія Бориса разом з молодшим братом орали своє поле, яке знаходилось між передмістям Магерки і хутором Бобрик. Аж раптом плуг зачепився за якийсь глиняний горщик. Хлопець хотів відкинути подалі його уламки, але помітив металеві кружки схожі на гроші. Зібравши їх, він віддав знахідку батьку. Той, переконавшись, що монети не мають цінності як гроші, віддав їх волосному писарю. Він, начебто, придбав монети по копійці за штуку, заплативши за знахідки усього 179 копійок. До того ж ще близько 20 монет хлопець, що знайшов скарб, роздарив друзям.Знахідка поблизу Ніжина не випадковість, а свідчення, що тут колись був торгівельний шлях або феодальна садиба. Більшість монет ніжинського скарбу, які вдалось зібрати, були вилучені до Ермітажу, розсіялись поміж державними музеями та численними «колекціонерами». За радянських часів була знищена нумізматична збірка Ніжинського інституту.Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти#історія #клад #монети

Скляні браслети💢Популярною прикрасою у Стародавній Русі були скляні браслети. Таку знахідку виявити цілим на орному полі не реально, але знайти його фрагмент дуже навіть можливо. Шматок синього, зеленого або жовтого скла на темному ґрунті побачити начебто не складно, але якщо око ніколи не бачило таких предметів, то велика ймовірність пройти повз.Браслети на Русь потрапляли спочатку з Візантії та Сирії, а потім у 12-13 століттях виготовлялися місцевими майстрами переважно у Києві.Щоб створити псевдовитий малюнок на поверхні браслета, майстер брав заготівлю і надавав їй трикутної або чотирикутної форми. Чим більше кутів – тим дрібніші витки виходили на виробіСкляні браслети служили не лише прикрасою, а й якимось оберегом, тому їхнє розфарбування мало значення. Так, синій колір оберігав від пристріту, зелений – притягував радість та веселощі, а ось жовтий – для серцевих справ.Чи знаходили хоч раз таку знахідку? 🤔Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти#браслет #скарб #історія #КиївськаРусь

Одним із найбагатших скарбів середньовічної Русі вважається скарб, виявлений 1900 р. поблизу села Сахнівка в сучасній Черкаській області. Власником більшої частини скарбу став Богдан Ханенко, відомий київський підприємець, громадський діяч, колекціонер і меценат.🏛 Нині ці коштовності зберігаються в Національному музеї історії України.✔️ Скарб складався з різноманітних прикрас, серед яких були, зокрема, чотири золоті медальйони. У них закріплено пластини із зображеннями Ісуса Христа, Богородиці, Іоанна Предтечі та архангела, виконані в техніці перегородчастої емалі. Вважається, що ці медальйони становили одну прикрасу із зображенням Деісуса, яка належала до великокнязівського убору. Зазвичай такі прикраси називають бармами. Однак деякі особливості виконання оправи емалей змушують припустити, що елементи оправи виготовлено пізніше від емалей, які початково були призначені для іншого предмета. І навряд чи медальйони справді могли бути великокнязівською регалією.Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти

Найдавніша зі знайдених в Саксонії: шукач скарбів розкопав золоту монету віком 2200 років.Фахівці датують монету III століттям до нашої ери. Вона виготовлена майже з чистого золота і важить всього 2 грами. На її аверсі зображена стилізована голова тварини, ймовірно, оленя, з чіткими очима, рогами та круглим чолом. На реверсі – незамкнута нашийна гривня з потовщеними кінцями й закруглена зірка зі сферою в центрі. Раніше аналогічні монети переважно знаходили на територіях поселень кельтів у Північній Чехії.Завдяки своїй опуклій формі чверть статера належать до класу кельтських золотих монет, відомого як Regenbogenschüsselchen (з нім. – «райдужна чаша»). Цей термін походить від старовинного народного повір'я: там, де веселка торкається землі, захований скарб! У минулі століття селяни часто знаходили схожі чашоподібні монети на своїх полях після сильного дощу. Вони вірили, що золото впало з неба. Хоча насправді монети просто вимивалися з ґрунту дощовою водою.Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти

Незвичайна знахідка - бронзова скринька з 55 срібними брактеатами 1250-1300 роківТакі монети не важко сплутати з ґудзиками)Цікаво, що тканина, в яку заховано скарб, збереглася.Брактеат - плоска тонка монета із золота або срібла з карбуванням на одній стороні. Середньовічні брактеати з'явилися приблизно в середині XII століття і карбувалися до середини XV століття в північній та західній європі. Ці монети швидко витіснили з обігу срібний денарій.З XII по XV століття у Європі в обігу були гроші, які називалися брактеати. Вони випускалися містами, єпископствами та окремими феодалами. При цьому вони слугували не тільки для обміну товарів та послуг, але й були засобом стягнення податків. Тонкі золоті та срібні гроші «знецінювалися» один раз на рік, тобто вилучалися з обігу та замінювалися на знов відкарбовані. При цьому вони девальвувалися на 25%, ця частка утримувалася як «збір за карбування» або «податок на карбування.»Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти#історія #монети #монета #скарб

Мартинівський скарб, VІ–VІІ ст., Черкащина.Одним із найвідоміших словʼянських скарбів стали знайдені в 1907 р. 116 срібних виробів VІ–VІІ ст. у с. Мартинівці Черкаської обл. Вага речей становила понад 3 кг. За переказами, скарб селяни поділили між собою, і минуло аж пʼять років, коли нарешті вдалося зібрати предмети разом. Частина прикрас із мартинівського скарбу в 1912 р. потрапила до Британського музею в Лондоні (27 речей), решта надійшла до Київського художньо-промислового і наукового музею, а нині зберігається в Національному музеї історії України та його філіалі – Музеї історичних коштовностей України.Колекція містить посуд візантійського походження, зокрема, чашу з константинопольським клеймом, кубок та ложечку, а також браслети з потовщеними кінцями, фібули, очкоподібні підвіски, деталі поясних наборів. Клейма майстрів на чаші та іншому посуді свідчать про те, що їх виготовили у Візантії за часів імператора Юстина Другого (565–587)Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти#історія #скарб

Біля берегів Флориди дайвери знайшли понад 1000 іспанських монет XVII–XVIII століть.Влітку цього року фахівці компанії 1715 Fleet – Queens Jewels LLC виявили біля узбережжя Віро-Біч, Флорида, величезний скарб. Понад 1000 срібних і золотих монет Іспанської імперії були поховані під декількома футами піску на ділянці площею 25 квадратних футів (7,62 квадратних метрів). На думку експертів, монети знаходилися в дерев'яній скрині, яка розбилася під час аварії одного з кораблів Срібного флоту в 1715 році. 24 липня 1715 року флотилія з 12 кораблів відпливла від берегів Гавани з вантажем скарбів, що містив срібні злитки, золоті монети й королівські коштовності. Однак через тиждень сталася катастрофа. Потужний ураган обрушився на узбережжя Флориди, потопивши 11 кораблів на 80-кілометровій ділянці океану. Ця подія стала однією з найбільших морських трагедій в колоніальній історії. За словами істориків, шторм забрав життя понад 700 моряків і цінності на суму до 400 мільйонів доларів за нинішнім курсом.

Найбільший скарб України! Уявіть собі 1912 рік. Двоє хлопчаків із Полтавщини, 11-річний Федір Деркач та 14-річний Карпо Маджа, пасли худобу біля села Мала Перещепина. Раптом у піщаному пагорбі вони помітили щось блискуче... золото!На місце одразу прибули археолог Іван Зарецький та представники влади. І тут з’ясувалося: діти відкрили не просто прикраси, а справжній поховальний комплекс.У саркофазі — понад 800 артефактів із золота й срібла, фрагменти шовків і навіть рештки дерев’яних конструкцій. Загальна вага скарбу приголомшила всіх: 25 кг золота та 50 кг срібла! Найбільш інтригуюче — це ім’я, вирізьблене на одному з перснів. Завдяки йому вчені дійшли висновку, що поховання могло належати самому хану Кубрату, засновнику Великої Булгарії й нащадку легендарного Аттіли.Але замість того, щоб ця знахідка стала гордістю України, її «дивним чином» швидко вивезли до Санкт-Петербурга. Відтоді безцінні артефакти прикрашають фонди Ермітажу, а не українських музеїв.Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти

Княжі знаки князів Русі. Ними позначали кордони володінь, таврували худобу, наносили на побутові та ювелірні вироби, зображували на монетах і печатках. З Х ст. на території української середньовічної держави Русь активно стала запроваджуватися система княжих знаків Київської династії. У науці до них вживають такі назви: тризуб, двозуб, знаки багроподібної форми, знаки індивідуальних форм та знаки, подібні до літери Ж. За часів Русі княжі знаки згадуються під назвами «пятно» та «печать». Кожен князь спадкував знак свого батька та дещо змінював його зображення для відокремлення свого майна від батькового чи братів. Окрім того, один знак міг мати різне накреслення, що було продиктовано поверхнею, на який він зображувався, чи тодішньою модою. Проте він завжди зберігав свою основу. Саме у такий спосіб було утворено розгалужену систему знаків, що розпочалась із двозуба – першого відомого княжого знака з Х ст. На сьогоднішній день відомо про декілька сотень різновидів цих знаків.#історія #знак #тамга

Златник — перша золота монета, що карбувалася у Київській державі наприкінці Х — початку ХІ ст. за Володимира Святославовича.Златники Володимира були одними з найперших монет київського карбування. Вони діляться на два типи. На аверсі першого типу монет вміщено надпис «Владимир, а се его злато». На монетах другого типу інший надпис: «Владимир на столе». У центральній частині аверсу зображення князя, зі скіпетром й хрестом. Над лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів — тризуб. На реверсі (реверс монет обох типів однаковий) ім'я Ісуса Христа та його зображення (Христос-Пантократор).Монети карбувались з високопробного золота (916 і 958 проби).Всього офіційно було знайдено 11 монет. Сьогодні відоме місцезнаходження 10 з них: В Ермітажі — 7, в ГИМ — 1, в Національному музеї історії України — 1, в Одеському археол. музеї — 1.Перший відомий златник викупив київський аптекар Бунге у 1796 році, але згодом ця монета була втрачена.Пошук Скарбів України / Цікаві Історії, Факти#златник #золото #монета