Декілька думок після підступного ворожого удару по Сумах. Емоційно і не дуже структуровано, але правдиво.В Україні, з 2014-го року мав би бути введений воєнний стан, який всю Державу перевів би на військові рейки.Оголошений він був запізно і ми, Українці, проливаємо із-за цього дуже багато крові…Але і зараз, після 24.02.2022 ми бачимо, що режим воєнного стану, досить, ефемерний…Наприклад, наші спецслужби і правоохоронні органи, і далі, працюють використовуючи закони та різноманітні інструкції мирного часу… Жах, але реальний.У нас, по всій Україні, і далі процвітають анклави русского міра у вигляді структур так званої УПЦ МП, яка молиться за Кіріла, який «благословляє» ракети, що вбивають украінських дітей… Маразм, утопія!!! Але, реальність.У нас в тилу, (слава Богу, їх небагато), малолітні дебіли, палять релейні шафи на залізниці, дають, за декілька доларів, координати військових обʼєктів тощо і при цьому, після ударів по українських містах, слухають пацакську музику і поводять себе виклично.Вважаю, що такі недорослі мають відправлятися у центри перевиховання, де окрім теоретичних навчань про патріотизм, має відбуватися трудова повинність по будівництву оборонних рубежів навколо їхніх же міст, селищ, сіл…Під час справжнього воєнного стану, Усі корупціонери, незалежно від статі, статків, сексуальної орієнтації, без права застави, мають бути направлені у найкращі і найрезультативніші штурмові підрозділи Сил Оборони України… Їм там дадуть раду.Тощо, тощо, тощо…Ми маємо навести лад у тилу, для того щоб перемогти на Фронті…Друзі та подруги, ми маємо бути єдиними, але, ні в якому разі, на нашій справжній єдності не мають паразитувати ті, хто не за Україну.Дмитро ЯРОШ, командувач УДА