Мені запропонували роботу в державному закладі. Роботу за моїм досвідом, знаннями, освітою. Роботу, яку я міг і хотів робити.Але оформитися я так і не зміг.Я - людина з інвалідністю І групи. Пересуваюся на кріслі колісному. І знаєте, що стало головною проблемою? Не мої навички. Не освіта. Не професійність.Військовий облік.Під час перевірки виявилося, що я… у розшуку. Ще й зі штрафом. Людина, яка фізично не може служити. Почалися нескінченні походи по «безбарʼєрним» ТЦК різних областей. Години пояснень, довідок, принижень і абсурду. Найстрашніше - там і самі не знали, що зі мною робити.Потім - лікарні.Бо людина з інвалідністю І групи в Україні офіційно «непрацездатна». Довідку для працевлаштування дати не можуть. Працювати хочеш - проходь нові медогляди. Доводь, що ти працездатний. Але тоді виникає інше питання: а що робити з твоєю інвалідністю?Оновити ІПР - майже нереально. Система не передбачає, що людина на кріслі колісному може хотіти працювати, бути активною, корисною, жити нормальним життям.У підсумку місце на роботі я втратив. Бо роботодавець не може чекати вічно, поки держава розбереться сама з собою.І що виходить?Держава фактично каже тобі:сиди вдома на свої 2 тисячі гривень виплат по інвалідності.Не працюй.Не розвивайся.Не живи нормально.А ще заберемо виплати ВПО, бо ти посмів відкладати офіційно гроші на житло і зберігати в банку аж понад 100тис.грн. Бо ти втратив дім через війну, але не маєш права збирати на новий.Це не підтримка людей з інвалідністю.Це - системне виштовхування людей у злидні, залежність і безнадію.Ми постійно говоримо про безбар’єрність. Про європейські цінності. Про інклюзію.Але яка може бути інклюзія, якщо людина на кріслі колісному не може навіть офіційно влаштуватися на роботу?У Європі люди з інвалідністю мають підтримку, можливості, умови для життя і роботи.В Україні ти щодня змушений доводити, що маєш право просто бути людиною…І це - ганьба.Офіс Президента УкраїниТетяна ЛомакінаМіністерство оборони УкраїниМіністерство соціальної політики, сім'ї та єдності УкраїниМіністерство охорони здоров'я УкраїниМінветеранівОлена ЗеленськаБезбар'єрністьДмитро Лубінець