​​Середньовічний "суд божий" (trial by ordeal) був тупим і садистським способом встановлення істини. Але, на диво, цей інструмент працював. Тому що був заснований на вірі у бога, а у бога у тому теоцентричному суспільстві вірили усі. Якщо ти, пересічний кривозубий середньовічний свинопас, вкрав курку у сусіда, то справедливий середньовічний суд міг би замість дослідження доказів призначити суд божий у такій от формі: тобі запропонують казан кипʼятку, на дні якого лежить камінь; ти маєш засунути руку і камінюку дістати. Якщо обпечешся, значить винен і (адвокатів і картаті коцики тоді ще не винайшли) тобі виколють око. Якщо на руці опіків не буде, то це ясний сигнал про пряме втручання бога, який заступився за невинну людину, і тебе відпускають.Економіст на імʼя Пітер Ліісон дослідив тогочасні реєстри судових рішень і дістав неочікувані дані.Із 308 записаних справ у 100 випадків людина відмовилася класти руку у кипʼяток -- певно або зізналася, або уклала мирову угоду без визнання вини. А от у решті 208 випадках суд божий був здійснений і, як виявилося, у двох третинах випадків людину визнавали невинуватою. Трюк полягає у тому, що у ті часи бог вчиняв дива не самостійно, а за допомогою церковнослужителів. А оскільки корупцію тоді ще не винайшли, то система працювала за європейськими стандартами: перед вчиненням дива обвинувачений прибував до церкви, де мав приватну авдієнцію із попом. Якщо на авдієнції обвинувачений переконливо доводив богові свою невинуватість, то піп вчиняв за дорученням бога диво: ставив вогонь на одиничку, максимум на півтора, тож вода була лише трохи підігрітою. Звіт про опіки потрібно було здати не одразу, а через три дні. Звіт приймав особисто піп.Ну і навпаки, якщо обвинувачений молився непереконливо, то дива не ставалося, але ставався опік та мінус око.Тож ось як звучала дилема пересічного середньовічного обвинуваченого: -- Якщо я дійсно вкрав курку, але свідомо чи по неосвіченості не вірю у бога, то мені немає сенсу класти руку у кипʼяток. Бо навіть тоді логіка підказувала, що просто виколоте око краще, ніж виколоте око плюс опік.-- Якщо я не винен, то просто маю посилено молитися аби бог вчинив диво. -- Якщо ж я винен, але знаю, як працює система, то теж маю посилено і переконливо вголос молитися.Ми нині стали значно мудрішими за середню середньовічну людину: ворожимо на МакКофе, займаємося бігом заради задоволення, можемо встановити Вінду на Мак. Та досі використовуємо той хоч і варварський, але працюючий, спосіб пошуку істини, дещо його видозмінивши. У червні Михайло Федоров розповів Суспільному, як змусив підлеглих у Міністерстві оборони пройти поліграф: "тих, хто відмовився, звільнили. Тих, хто отримав незадовільний результат, теж звільнили" -- казав він.Не лише він, звісно. Богдан Львов публікував результати поліграфа на підтвердження відсутності російського паспорта. Згодом зʼявився законопроєкт про те, щоб суддів Верховного Суду перевіряти на поліграфі (Андрій Удовиченко написав тоді колонку про те, чому поліграф це гомеопатія). Зараз багато хто у дефенсі використовує поліграф (не лише у класичному дефенсі, кстаті, а й у дефенс-тех стартапах). Бо дієво! Насім Талеб, думаю, пояснив би це антикрихкістю.Мене лише трохи лякає той факт, що великі мовні моделі можуть колись отримати доступ до реєстрів судових рішень за 9 сторіччя та коли мова зайде за підвищення ефективності ШІ-правосуддя, то застосують той антикрихкий, ефективний та дешевий суд божий замість дорогого та менш ефективного суду присяжних.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб