У астрономії поняттям "термінатор" називають межу між освітленою і неосвітленою частиною небесного тіла. У нас є привілей мати такий термінатор, який не просто існує на краю світла, а активно опирається темряві, і нищить її. Наш термінатор, наша межа, що відділяє від нас пітьму — Збройні Сили України. Формально, сьогодні офіційний День Збройних Сил України. Неформально — кожен день в Україні належить саме їм. "Вчора" і "сьогодні" кожного з нас відбулися тому, що є ЗСУ.Ми всі живемо життя, бо хтось за нього заплатив — сном, кар'єрою, улюбленою справою, тихим часом з собою наодинці, втраченими посмішками сім'ї, дуже часто власним життям. Ці люди, як і всі люди у світі, не були народжені для гуркоту війни. Але вони навчилися воювати. І раз ми можемо це писати — вони роблять це збіса добре. Це велика ціна, і ми ніколи не виплатимо її сповна. Втім, маємо спробувати це зробити. Учора, сьогодні і повсякчас ми неймовірно вдячні Збройним Силам України. За можливість класти дітям під подушки на Миколая солодощі, навіть якщо ця подушка в коридорі. За можливість дивитися в ніч, і знати, що настане світанок, бо десь там чиїсь зіниці пильно вдивляються у приціли, монітори й отой підозрілий кущ в "теплаку". За привілей працювати, навчатися і, попри все, посміхатися, спостерігаючи як дії ворога доводять до істерики когось за океаном, але вже не нас. Зі святом, наші славні Збройні Сили України.Маємо за честь допомагати вам. Пам'ятаємо всіх, хто вже не з нами. Фото: 148-ма окрема артилерійська Житомирська бригада