Хутряна безрукавка або Кептар – елемент традиційного народного одягу західних регіонів України. Був поширений на Гуцульщині, Покутті, Буковині, Бойківщині, Лемківщині.Часто люди шили кептарі на весілля, а потім вдягали у церкву. Коли кептар зношувався від нього відпорювали оздоблення і вдягали вдома. Такий верхній одяг зігрівав в найлютіші морози. Залежно від регіону кептарі різнилися колористикою, довжиною, декором. Приміром, на Буковині довжина кептаря ("цуранки", "мінтяна") могла сягати нижче коліна.Лише заможні українці могли дозволити собі "вишиваний" капсльований (з наклепними бляшками) кептар. Коштував як корова і вважався розкішшю. Мода на кептарі також змінювалася. До Першої світової війни були поширені білі, ледь оздоблені аплікаціями та ґудзиками. У міжвоєнний час у моду ввійшов "вишиваний" кептар. А згодом стали популярними дублені кептарі (виварені в корі дуба і верби), майже без оздоби. Сьогодні, кептар знову є оним з наймодніших елементів одягу, На фото кептар від Roksolana BogutskaПідписатись на Паляницю Написати автору