Хороший, поганий, мілашний: рецензія на фільм «Мандалорець і Грогу»У далекій-далекій галактиці вкотре неспокійно. Окремі залишки контрреволюції, що вціліли від зловісної Імперії, згуртувалися з криміналом і сваволять на віддалених планетах. Суворий мисливець за головами Дін Джарін (Педро Паскаль), широко відомий у вузьких колах як Мандалорець, як може, допомагає Новій республіці розбиратися з недобитками. І попутно займається навчанням чарівного вухастого малюка Йоду на ім'я Грогу. Тут якраз полковниця Ріплі Уорд (Сігурні Уівер), трохи пожувавши квадратними щелепами, каже, що в наступному завданні Мандалорцю доведеться попрацювати на мерзенних, жирних і червоподібних Близнюків Хаттів — племінників покійного кримінального авторитета Джабби Хатта. Ті просять відловити його сина — Ротту (озвучка — Джеремі Аллен Вайт), який відбився від рук, заявив, що його приваблює не коньячок, а турнічок, і вже давно працює титаном рестлінгу гладіатором на арені на якійсь Богом забутій планеті. Загалом, пригоди тривають.