Приємно здивував у ролі сержанта Хоуї Трієста, перекладача Келлі, молодий британський актор Лео Вудалл (широкі глядацькі маси можуть його знати хіба що за свіжим фільмом про Бріджит Джонс). На тлі більш досвідчених партнерів він не тушується зовсім і навіть шкода, що роль у нього за обсягом невелика. Втім, це можна застосувати практично до всіх акторських робіт у фільмі — він побудований так мозаїчно, що навіть аксакали Голлівуду типу Майкла Шеннона або Річарда Е. Гранта особливо не встигають себе проявити.Як уже було сказано, «Нюрнберг» — фільм скромний, в першу чергу за бюджетом, тому розмашистої реконструкції епохи від нього чекати не варто. Втім, перегляду це навряд чи сильно заважає — Вандербільт знімає його хоча і не бездоганно, але досить впевнено.Підсумовуючи, скажемо — «Нюрнберг» однозначно варто подивитися любителям міцних біографічних фільмів з ухилом в історію. І навіть тим, хто спить і бачить, коли для діячів однієї заболотної країни прозвучить фраза з хорошої пісні: «Підсумок гранично ясний — трибунал, Гаага».