БОГ З ТОБОЮ ЗАВЖДИ(IС.41:10)Коли серце стискає моє гiркий бiль і тривога,I на душу вiтри налягають, і дме буревiй,Я свiй зiр пiдiймаю у небо до вiчного Бога,Й чую люблячий Батькiвський голос: "Не бiйся, лиш вiр. Я з тобою завжди, Я з тобою, дитино,усюди. Вiд скорбот, зрозумiй, Я не можу звiльнити тебе,Та в скорботах Я помiч подам, поруч буду,I рука Моя сльози з очей твоїх нiжно зiтре. Я тебе проведу крiзь палючий вогонь і крiзь води,I як будеш долиною смертної тiнi iти,Я з тобою і там, iз низин пiдiйму на висоти,Щоб прославив Мене й далi йшов до святої мети. У хвилину важку подивись на Голгофськi страждання,Де пiд сонцем палючим Я в муках тяжких помирав:На шматочки розiрване тiло, крапля Кровi остання… Тож подумай про це, щоби ти не знемiг й не упав. Нехай серце твоє не полонить тривога й печалi,Щоб навчився радiти й приймати з подякою все. Знай, що в небi святому тебе нагорода чекає,Ми з тобою зустрiнемось там вже лицем у лице. Я з тобою навiки й нiколи тебе не покину,На стежинi вузькiй потiшатиму Духом Святим,Лиш у серцi своєму зумiй зберегти Менi вiрнiсть,Щоб в небеснi оселi ти мiг переможно ввiйти"."Я з тобою завжди…" -цi слова менi в серце запалиЙ на дорозi земнiй, як скорбота прийде у життя,Поможи, мiй Господь, завжди слово оце памятати,Щоби вiрнiй лишитись одному Тобi до кiнця. Автор Ірина Косарук