НА ПРЕОБРАЖЕННЯВони ішли з Христом на гору,Петро і Яків та Іван. Вони не думали про втому,Про біль від подорожніх ран. Іти на гору - це нелегко. Нема східців,нема перил. Лежить каміння одиноко,Будяччя взира з-під брил. Іти на гору - вітер в очіШпурляє пил тривог,спокус. Але вони ідуть охоче,Бо з ними вірний їх Ісус. Чого ідуть - того не знають. Вони за Господом ідуть. Ось в здивуванні завмирають,Як перед ними постаютьІлля й Мойсей. А їх УчительПереобразившись,сяє весь."Нам добре тут. Наш Повелитель,Дозволь явити Тобі честь. Давай поставимо для Тебе,Іллі й Мойсея по шатру. Ми зробимо усе,що треба..."Та в мить хвилюючу такуЇх хмара раптом заслонилаІ голос з хмари пролунав... Коли тремтіння проминуло,Вже Сам один Ісус стояв. Дивись на учнів. І з любов'юВертатися він їм велівШляхом,покритим потом,кров'юВ долину до людських домів. Вертатися до бідних,хворих,Нести їм світло в тьмі ночей. І серед буднів злих,суворих,Мовчать про випадок оцей. І нас також не раз СпасительВеде на гору у житті,Де хоче люблячий УчительДати утомленій душіПереображення від злого,Суєтного того життя. Щоб були схожими на Нього,Щоб були учнями Христа. Іти не хочеться на гору,Спинатись,падати,брести,Переживати біль і втомуІ тягарі свої нести. Але коли Ісус торкнетьсяДо серця,розуму,душі,То радістю усе озветься,То ллється пісня у тиші. То мить тоді благословенна,Коли в єднанні Ти і Бог,Коли радієш,що спасенна,Коли стихає біль тривог. Та коли Бог шліфує душу,Преображає від гріха,Наповнить миром серця тишу,І радість у душі сповна,Тоді велить з гори в долинуСпускатись до людських проблем,Щоби комусь в важку хвилинуТи облегшив душевний щем. Щоб сироті вділив любові,Голодних хлібом накормив,Перев'язав десь рани в крові,За когось щоб сльозу пролив. Тому коли без сил на гору,Не розуміючи, ідеш,Молитва по одному слову,І тягарі ледве несеш,І думаєш: уже нізащоВ долину я не повернусь. То пам'ятай - багато більшеПро тебе знає Твій Ісус. Він знає час твого підйомуІ час сердечних перемін. Він знає і про біль,й про втомуІ про потребу твоїх змін. Тому будемо довірятисьТому,Хто нам дає життя. Із Ним будем преображатись,Щоби ввійти у небеса! Оксана Гудзь